Фізіологічні властивості бурякових чіпсів, що застосовуються у стандартних та дисліпідемічних раціонах харчування щурів

Анотація

Передумови

Метою цього дослідження було вивчити вплив додавання різних кількостей буряка (Бета вульгаріс) чіткість щодо функції шлунково-кишкового тракту, антиоксидантного стану та ліпідних профілів крові та печінки в дисліпідемічній моделі щурів з високим вмістом жиру;

бурякових

Результати

Прийом дисліпідемічної дієти збільшив загальний рівень холестерину в сироватці крові, загальний коефіцієнт холестерину до ЛПВЩ-холестерину, атерогенний індекс, загальний холестерин і триацилгліцерини в печінці, придушив вироблення коротколанцюгових жирних кислот і знизив загальний антиоксидантний статус та активність глутатіонпероксидази крові. Пероральне введення всіх досліджених кількостей бурякових чіпсів запобігало підвищенню рівня загального холестерину та триацилгліцеринів у сироватці крові. Лікування з додаванням 3% чіпсів також знижувало рівень загального печінкового холестерину та активність АСТ у сироватці крові. Експериментальне додавання чіпсів також призвело до тенденції до вищого загального пулу SCFA та активності глутатіонпероксидази та нижчого рівня глюкози в сироватці крові (стор = 0,080, стор = 0,061 і стор = 0,067 відповідно);

Висновки

Результати представленого дослідження свідчать про те, що додавання бурякових чіпсів може полегшити метаболічні зміни у дисліпідемічних щурів, які отримують дієту.

Передумови

У цьому дослідженні було перевірено гіпотезу про те, що споживання дієти, що містить бурякові чіпси, може сприятливо вплинути на функцію шлунково-кишкового тракту, антиоксидантний статус організму, а також ліпідні профілі крові та печінки. Щоб перевірити цю гіпотезу, різну кількість бурякових чіпсів застосовували до західної та дисліпідемічної дієти.

Матеріали та методи

Бурякові чіпси отримували від компанії Paula Co. (Каліш, Польща) і містили 14,6 г сирого білка, 48,4 г вуглеводів і 0,4 г жиру на 100 г чіпсів.

Тваринам був дозволений доступ до експериментальних дієт та води ad libitum. Склад експериментальних дієт наведено в таблиці 1. Усі дієти містили 14,8% казеїну, 5% целюлози, 0,2% DL-метіоніну та 0,2% вітамінно-мінеральної суміші AIN-93G [16]. Стандартна базальна дієта, що містить 8% соєвої олії та 0,3% холестерину, була доповнена різною кількістю бурякових чіпсів: 0, 0,3, 1 або 3%. Дисліпідемічна базальна дієта готувалася з використанням сала, а не олії, збільшеної кількості холестерину - 1% та 0,5% холевої кислоти, і доповнювалася такою ж кількістю чіпсів.

Загальний рівень печінкового холестерину та тригліцеридів вимірювали в нирках та печінці за допомогою стандартних діагностичних наборів (Alpha Diagnostics, Польща) після екстракції ліпідів методом Фолча.

Статистичний аналіз

Всі дані були проаналізовані за допомогою двостороннього ANOVA за допомогою Statistica 6.0 для Windows (StatSoft Corp, Краків, Польща). Дані виражаються як засоби. Багаторазове порівняння засобів проводили за допомогою багаторазового тесту Данкана з імовірністю 5%.

Результати

Аналіз беталаїнів у чіпсах червоного буряка показав, що вміст бетаціанінів становив 4,10 ± 0,05 мг/г сухої речовини, тоді як вміст бетаксантину становив 2,80 ± 0,07 мг/г сухої речовини. Бетаціаніни були у вигляді бетаніну (57%), ізобетаніну (35%) та необетаніну (1,4%). У випадку бетаксантинів переважною сполукою був вульгаксантин (70%).

Після експериментального періоду (4 тижні) кінцева маса тіла щурів, яких годували стандартними раціонами, була вищою порівняно з тими, що годували дисліпідемічними раціонами (267,1 проти 248,8 г, стор стандартний, стор Таблиця 2 Кінцева вага тіла та параметри шлунково-кишкового тракту щурів, яких годували експериментальними дієтами

Дисліпідемічні дієти сприяли підвищенню рівня печінкових триацилгліцеринів та загального рівня холестерину (табл. 5). Дієтичні добавки 3% буряковим хрустким скорлупою знижують рівень холестерину в печінці порівняно з іншими методами лікування, але лише тоді, коли враховуються групи дисліпідемії.

Обговорення

Споживання буряків та продуктів з нього має багато можливих переваг для здоров’я, пов’язаних із високим вмістом бета-вмісту. У нашому дослідженні вміст бурякових чіпсів у раціоні щурів становив 0,3, 1 або 3%, що відповідає добовому споживанню 18, 60 та 180 г бурякових чіпсів для дорослих споживачів із середньою масою тіла 70 кг.

Наші результати показали, що вживання дієти з буряковими чіпсами незначно збільшило загальний пул SCFA порівняно з пулом контрольної групи, але не вплинуло на рН сліпої кишки. Це дослідження виявило небажані зміни концентрації SCFA під впливом свинячого жиру та холестерину в раціоні. Дісліпідемічна дієта зменшила співвідношення масляної кислоти у профілі SCFA та збільшила оцтовий та пропіоновий співвідношення. Додавання сала та холестерину до раціону зменшило запас SCFA порівняно з контрольними групами, але цей ефект не спостерігав Moundras [24]. Загальновідомо, що SCFA є головним продуктом ферментації бактерій у товстому кишечнику тварин і людини. Всі SCFA швидко всмоктуються із задньої кишки та стимулюють всмоктування води та солі. SCFA відіграють важливу роль у функції товстої кишки як джерела енергії для епітелію товстої кишки. Бутират, який регулює ріст клітин епітелію, особливо важливий для здоров'я товстої кишки [28].

З цього дослідження стає зрозумілим, що згодовування 3% -ної дієти з буряковим чіпсом зменшило загальний рівень печінкового холестерину щурів. Дісліпідемічна дієта спричинила значне накопичення загального рівня холестерину в печінці та збільшила концентрацію печінкових тригліцеридів. В експерименті Moundras [24] була зафіксована подібна тенденція.

Висновки

На закінчення, наше поточне дослідження демонструє, що буряковий хрусткий корм є здоровою їжею через зменшення загального рівня холестерину та триацилгліцеринів у сироватці крові у щурів, які отримували дисліпідемічну дієту. Буряковий чіпс, очевидно, змінює активність сліпої кишки у щурів, які харчуються експериментальним раціоном, змінюючи посилення бродіння сліпої кишки щурів і мають тенденцію до зниження рівня глюкози в крові. Здається, бурякові чіпси слід вживати частіше через його оздоровчі властивості.