ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОГЛЯДУ ПІДЛІТКІВ З ЕФЕКТИВНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ

Ключові слова

Як цитувати

Завантажити Цитата

Анотація

Актуальність: У наш час проблема лікування есенціальної гіпертонії (ЕГ) залишається актуальною, оскільки високий кров'яний тиск (АТ) є фактором розвитку нових випадків серцево-судинних захворювань, включаючи ішемічну хворобу серця, інфаркт міокарда, інсульт мозку та незалежний прогностичний смертності. У Європі ЕГ зустрічається у 2,2-13% дітей, а серед підлітків із зайвою вагою - у 22%.

Об’єктивна дана робота полягала в оцінці ефективності алгоритму медико-психологічної підтримки підлітків з ЕГ.

Матеріали та методи. У Київському міському центрі для діагностики та корекції вегетативних дисфункцій у дітей дитячої клінічної лікарні No 6 проведено комплексне клініко-психологічне дослідження у 20 підлітків (7 дівчаток, 13 хлопчиків) у віці 11-17 років (у середньому 14,40 ± 1,63 року), яких госпіталізували з приводу ЕГ, оцінювали ефективність алгоритму медико-психологічної допомоги.

Результат. Враховуючи особливості ваги тіла, прояви особистості типу D, високі значення згідно з опитувальником «Комп’ютерна залежність» пацієнтів були розділені на 2 групи по 3 підгрупи в кожній. До першої групи увійшли підлітки, у яких ЕГ поєднується із зайвою вагою, до другої - з нормальною масою тіла. Підгрупи 1a та 2a включали пацієнтів із типом особистості D, до 1b та 2b - з високим рівнем тесту «Комп’ютерна залежність», до підгруп 1c та 2c - решта пацієнтів. Психокорекція була диференційованою - основна увага приділялася психовихованню для пацієнтів першої групи. Зверталась увага на збільшення прихильності до лікування, особливо у пацієнтів з типом D. В якості основного методу психокорекції для підлітків із підгрупами 1а, 1б, 2а, 2б застосовували когнітивно-поведінкову терапію. Позитивний результат лікування був досягнутий у 17 (85%) пацієнтів, в середньому прихильність до лікування зросла більш ніж удвічі, а функціональне функціонування, життєздатність, психічне здоров’я, загальний стан здоров’я та емоційне функціонування значно зросли.

Висновок. Використання алгоритму медико-психологічної допомоги підліткам з ЕГ у 85% пацієнтів було пов’язане із підвищенням ефективності лікування (у групі порівняння лікування було ефективним лише у 35,3% підлітків), дотриманням лікування, Якість життя.

Список літератури

Місюра О.М., Хайтович М.В., Кухта Н.М., Місюра Л.І., Максименко С. Д. Основа алгоритму медико-психологічного забезпечення підлітків з первинною артеріальною гіпертензією. Симеїна медицина. 2018 рік; 77 (3): 36-39. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2018_3_9

Jurj'eva L.N., Boljbot T.Ju. Комп'ютерна завісимость: формированіе, дьягностіка, коррекція і профілактика. Дніпропетровськ: Пороги, 2006. 196 с. https://studfiles.net/preview/6748925/

Флехтнер-Морс М., Нойхаузер Х., Рейнер Т., Руст Х.П. та ін. Артеріальний тиск у 57 915 педіатричних пацієнтів із надмірною вагою або ожирінням на основі п'яти референтних систем // Am J Cardiol. 2015. 115 (11): 1587-1594. doi: 10.1016/j.amjcard.2015.02.063.

Ifeagwazi C., Egberi H., Chukwuorji J. Емоційна реактивність та підвищення артеріального тиску: тривога як посередник // Psychol Health Med. 2018. 23 (5): 585-592. doi: 10.1080/13548506.2017.1400670.

Lurbe E., Agabiti-Rosei E., Cruickshank J.K., Dominiczak A. et al. 2016 Керівні принципи Європейського товариства з гіпертонії щодо лікування високого кров’яного тиску у дітей та підлітків // J Hypertens. 2016. 34 (3): 1887-1920. doi: 10.1097/HJH.0000000000001039.

Сондерс Т.Дж., Чапут Дж.П., Трембла М.С. Сидяча поведінка як чинник ризику розвитку кардіометаболічних захворювань у дітей та молоді // Can J Diabetes. 2014. 38 (1): С. 53-61. doi: 10.1016/j.jcjd.2013.08.266.

Тейшейра Р., Марінс Ж., де Са-Жуніор А. та ін. Психологічний та когнітивний профіль пацієнтів з гіпертонічною хворобою та діабетом // J Nerv Ment Dis. 2015. 203 (10): 781-785. doi: 10.1097/NMD.0000000000000367.