Вплив сезонних змін на харчовий статус та біохімічні показники у дорослих турецьких людей

Неслі Ерсой

1 Університет Хаджеттепе, Факультет наук про здоров'я, Департамент харчування та дієтології, Анкара 06100, Туреччина.

İlker Taşçi

2 Університет наук про здоров'я, медичний факультет, кафедра внутрішніх хвороб, Анкара 06018, Туреччина.

Танер Езгюрташ

3 Університет наук про здоров'я, медичний факультет, кафедра медичної біохімії, Анкара 06018, Туреччина.

Бекір Саліх

4 Університет Хаджеттепе, природничий факультет, хімічний факультет, Анкара 06800, Туреччина.

Хюсеййн Дорук

5 Башкентський університет, медичний факультет, Кафедра гериатрії внутрішніх хвороб, Анкара 06490, Туреччина.

Несліша Ракіціоглу

Анотація

ФОН/ЦІЛІ

Наявні дані свідчать про те, що сезонні зміни можуть впливати на стан харчування та загальний стан здоров’я людей похилого віку. Отже, це дослідження було проведене для вивчення впливу сезонних змін та пов’язаних з ними факторів на споживання енергії та поживних речовин літніх людей.

ТЕМАТИКА/МЕТОДИ

Особи віком від 65 років були залучені до цього одноцентрового дослідження (чоловіки: 11, жінки: 20). Дані збирали в період з травня 2013 року по лютий 2014 року протягом зими, весни, літа та осені. Вживання їжі та біохімічні показники брали протягом кожного сезону для оцінки сезонного стану харчування літніх людей. При аналізі біохімічних показників (ретинол, вітамін D і вітамін С) був використаний високоефективний пристрій для рідинної хроматографії, тоді як прилад Immulite 2000 - під час аналізу сироваткової фолієвої кислоти та паратгормону.

РЕЗУЛЬТАТИ

Споживання фруктів, жиру, яєць та хліба у чоловіків та жінок різнилось сезонно (P Ключові слова: Сезонні зміни, харчовий статус, біохімічні показники, дорослі люди

ВСТУП

ПРЕДМЕТИ І МЕТОДИ

Учасники вільного проживання віком від 65 років, які проживають у провінції Анкара, Туреччина, були залучені до цього єдиного проспективного дослідження (чоловіки: 11, жінки: 20). Критеріями включення були достатні когнітивні та функціональні здібності для адаптації та розуміння процедур дослідження (з когнітивними тестами), проживання в одному регіоні принаймні протягом останніх трьох років та бажання взяти участь у дослідженні. Учасників попросили підписати бланк інформованої згоди та нагадали, що вони можуть відмовитись у будь-який час, не посилаючись на причини.

Критеріями виключення були лікування в лікарні (або прив'язка до ліжка вдома), порушення пам’яті та мови, рак, травматичне захворювання (наприклад, пов’язане з нещасним випадком), порушення ковтання (наприклад, дисфагія), труднощі в доступі та приготуванні їжі, прийом ентеральне/парентеральне харчування (вдома чи в лікарні) та прийом вітамінів та/або мінеральних добавок. Протокол дослідження був затверджений комітетом з питань етики Військово-медичної академії Гюлхане, Туреччина (Номер: 13/1648,4-1,242). Біохімічні аналізи були проведені за проектом за підтримки відділу наукових досліджень Університету Хачеттепе (Номер: 2014/27-1).

Процедури навчання

Дослідження тривало з 15 травня 2013 року по 30 листопада 2014 року. Для запланованих вимірювань заплановано чотири сезони: зимовий (січень, лютий), весняний (квітень, травень), літній (липень, серпень) та осінній (жовтень, листопад).

На початку дослідження та протягом періодів спостереження (1 на 3 місяці) реєстрували загальну інформацію (освіта, захворювання та дієта тощо) та супутні захворювання разом із антропометричними даними [вага, зріст, індекс маси тіла (ІМТ )], індивідуальне споживання їжі та біохімічні показники [фолієва кислота, паратиреоїдний гормон (ПТГ), вітамін D, ретинол та вітамін С] реєструвались протягом періодів відбору проб. Ці біохімічні параметри були відібрані, оскільки серед турецьких людей похилого віку, які пов’язані із споживанням їжі, вони є неадекватними, за винятком вітаміну D. Всі записи та вимірювання були зроблені одним дослідником, дані були анонімізовані та ніхто від дослідницької групи мали доступ до даних.

Сезонне споживання їжі

Протягом кожного сезонного періоду споживачі їжі реєстрували три дні поспіль, включаючи один вихідний день, дослідники. BEBİS (Інформаційна система харчування) була використана для розрахунку щоденного споживання енергії та поживних речовин.

Рекомендована Туреччиною добова норма (RDA) відповідно до віку та статі [7] була використана для визначення відсотка щоденного споживання енергії та поживних речовин. Вживання поживних речовин нижче двох третин від RDA (67%) вважалося низьким.

Біохімічні показники

Після нічного голодування протягом принаймні 8 годин на початку кожного періоду брали зразки венозної крові. Усі зразки обгортали алюмінієвою фольгою і витримували 30–60 хвилин при кімнатній температурі перед центрифугуванням при (2000 × g 15 хв при 4 ℃). Зразки плазми та сироватки тримали при -80 ℃ до аналізу. Всі вимірювання проводились у двох примірниках і розраховувались середні значення. Ретинол, вітамін D і вітамін С вимірювали за допомогою ВЕРХ (високоефективна рідинна хроматографія), а фолієву кислоту та ПТГ вимірювали за допомогою приладу Immulite 2000 (Siemens, Німеччина) [8,9,10,11].

Статистичний аналіз

Всі аналізи проводились за допомогою програмного забезпечення SPSS (PASW) 23.0 (SPSS Inc, Чикаго, штат Іллінойс). Безперервні змінні були представлені як середнє значення та стандартне відхилення. Категоричні дані були представлені як абсолютна цифра та відсоток від загальної кількості. Ненормальний розподіл тестували за допомогою тесту Шапіро-Вілька. Сезонні зміни числових значень обчислювали за допомогою тесту Фрідмана та Вількоксона Ранка. Різниця в якісних даних за різні сезони була перевірена за допомогою тесту Корана Q, тоді як тест Макнемара був використаний для визначення того, який сезон викликав будь-які виявлені відмінності. Коефіцієнти кореляції Спірмена були розраховані для перевірки взаємозв'язку між споживанням поживних речовин та біохімічними параметрами. Статистичну значимість перевіряли при Р 2 та 32,5 ± 3,8 кг/м 2 у чоловіків та жінок відповідно. Крім того, 55% та 27,3% жінок та чоловіків відповідно повідомили, що емоційний стан впливає на споживання їжі. Приблизно 45,5% жінок та 66,7% чоловіків повідомили про зменшення споживання їжі, коли відчувають смуток, а 25% жінок та 18,2% чоловіків повідомляють про збільшення споживання їжі, коли відчувають щастя (Таблиця 1).