Хронічна хвороба нирок

Хронічна хвороба нирок (ХХН), також відомий як хронічна ниркова недостатність, - це прогресуюча втрата функції клубочків, спричинена тривалою хворобою ниркової паренхіми. Він присутній, коли швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) становить менше 60 мл/хв/1,73 м 2 протягом трьох місяців поспіль або більше або дорівнює цій величині у пацієнтів з ураженням нирок, яке спостерігається протягом трьох і більше місяців 1 .

нирок

На цій сторінці:

Епідеміологія

ХХН є широко розповсюдженою хворобою, на яку страждає від 10–15% дорослого населення у всьому світі 4 .

Клінічна презентація

Клінічний вигляд багато в чому залежить від етіології. Діти з хронічними захворюваннями нирок можуть мати розлади росту, набряки та забарвлення сечі в коло (через гіпсові клітини). Дорослі можуть мати неспецифічні симптоми, такі як нудота, блювота, втрата ваги та легка стомлюваність. Гіпертонія часто зустрічається у дорослих із хронічними захворюваннями нирок.

Патологія

Різноманітність різних захворювань може впливати і пошкоджувати ниркову паренхіму, найпоширенішими є 2:

Класифікація

Хронічні захворювання нирок можна класифікувати різними способами. Одну таку класифікацію, запропоновану в 2005 р., Можна розділити на п’ять стадій на основі СКФ (мл/хв/1,73 м 2) 1:

  • етап 1: > 90: пошкодження нирок із нормальним або підвищеним ШКФ
  • етап 2: 60-89: пошкодження нирок з легким зниженням ШКФ
  • етап 3: 30-59: помірне зниження ШКФ, це можна додатково розділити на 5
    • етап 3а: 59-45
    • етап 3b: 44-30
  • етап 4: 15-29: сильне зниження ШКФ
  • етап 5: 1 свідчить, що хронічні захворювання нирок також можна класифікувати за типом лікування:

    • реципієнт трансплантації нирки
    • ХХН незалежно від діалізу
    • ХХН на діалізі

    Контрастні речовини

    Контраст гадолінію асоціюється з нефрогенним системним фіброзом (NSF) на тлі хронічної хвороби нирок. Поріг, який є протипоказанням для введення контрасту з гадолінієм, залежить від установи, а також залежить від дози та типу використовуваного контрастної речовини, але ШКФ 20-30 мл/хв вважається протипоказанням та ШКФ 30-60 мл/хв зазвичай вимагає меншої дози. Діаліз є протипоказанням.

    Рентгенографічні особливості

    Специфічних зображень для ХХН не існує, а діагноз ґрунтується на клінічних та лабораторних висновках. Рентгенологічні дослідження, особливо УЗД, проводяться в більшості випадків для етіологічного дослідження (наприклад, стеноз ниркової артерії, полікістоз нирок, гідронефроз) та подальшого спостереження за лікуванням.

    УЗД

    УЗД з доплерівським дослідженням внутрішньониркових судин зазвичай проводять пацієнтам із ХХН, і звичайне проведення звичайного обстеження.

    Типовими результатами В-режиму давньої важкої ХХН (особливо стадії 5) є 2:

    • зменшена товщина кортикальної нирки 6
      • надійніше, ніж довжина 7
    • зменшена довжина нирок
    • підвищена ниркова корова ехогенність
    • погана видимість ниркових пірамід та ниркової пазухи
    • крайові порушення
    • сосочкові кальцинати
    • кісти (див. також: набута кістозна хвороба нирок)

    Аномальні дані доплерівського дослідження у цих пацієнтів 2:

    • знижена судинність нирок
    • підвищені значення індексу резистентності (RI) (сегментарна та міждолькова артерії)

    Лікування та прогноз

    Повідомляється, що пацієнти із ХХН на стадії 3 у 20 разів частіше помирають від серцево-судинної події, ніж у кінцевій стадії ниркової хвороби 3. Хронічне судинне захворювання є типовим ускладненням, пов’язаним із ХХН, і воно заслуговує на особливу увагу 1. Широке дослідження засвідчило, що лікування та профілактика ішемічної хвороби артерій, застійної серцевої недостатності, цукрового діабету та анемії має бути цільовим лікуванням для зменшення смертності хворих на ХХН 3 .