Дієта та харчовий статус дітей з алергією на білок коров’ячого молока, які отримували дієту без молока

Гражина Ровічка *, Малгожата Струцінська, Агнешка Ріахі та Галина Векер

Департамент харчування Інституту матері та дитини у Варшаві, Польща

* Автор-кореспондент: Гражина Ровічка, відділ харчування, Інститут матері та дитини, Kasprzaka 17a, 01-211 Варшава, Польща, тел .: + 48-22-32-77-366.

Прийнято: 27 листопада 2017 р. | Опубліковано: 29 листопада 2017 р

Цитування: Rowicka G, Strucińska M, Riahi A, Weker H (2017) Дієта та стан харчування дітей з алергією на білок коров’ячого молока, які отримували дієту без молока. Int J Aller Medications 3: 025. doi.org/10.23937/2572-3308.1510025

Діти з алергією на білок коров’ячого молока (CMPA), які отримують дієту без молока, можуть мати ризик дефіциту поживних речовин, важливих для відповідного розвитку. Метою дослідження була оцінка дієти та харчового статусу дітей із CMPA.

Алергія на білок коров’ячого молока, дієта без молока, дієтичне споживання, стан харчування, діти

Молоко та молочні продукти відіграють важливу роль не тільки в харчуванні немовлят, які не годуються груддю, але і в харчуванні дітей наступних років життя. Ці продукти є джерелом повноцінного білка, кальцію, фосфору, вітамінів групи В (переважно В2), а також містять жиророзчинні вітаміни А і D. Молочний цукор (лактоза) сприяє заселенню кишечника корисною бактеріальною флорою та сприяє всмоктування кальцію з тонкої кишки. Жир у молоці складається переважно з коротких та середньоланцюгових жирних кислот, що робить його легкозасвоюваним. Однак молоко та його продукти є одними з найпоширеніших харчових алергенів серед населення. Коров’яче молоко містить більше 25 різних білків, і деякі з них, як відомо, є алергенними. Білки, які найчастіше відповідають за причину алергії, включають казеїн, а також α-лактальбумін та β-лактоглобулін сироваткової фракції [1].

Поширеність алергії на білок коров’ячого молока (CMPA) серед дітей першого року життя становить приблизно 2-3% та менше 1% у дітей віком старше 6 років [2]. Основним методом лікування CMPA є елімінаційна дієта, яка полягає у тимчасовому або постійному виключенні молока та продуктів з нього з раціону матері, якщо дитина знаходиться на грудному вигодовуванні, або з раціону дитини, якщо дитину годують сумішшю. Правильно збалансована безмолочна дієта забезпечує оптимальний психофізичний та інтелектуальний розвиток дитини, навіть якщо вона дотримується протягом декількох місяців або декількох років [3]. Тим не менш, іноді важко збалансувати таку дієту, і тому діти, які отримують безмолочну дієту, можуть мати ризик дефіциту харчових продуктів [4,5].

Згідно з теорією харчового програмування, незбалансована дієта може, як через дефіцит, так і надлишок поживних речовин, назавжди змінити обмін речовин і перебіг фізіологічних процесів і, таким чином, збільшити схильність до численних захворювань, таких як серцево-судинні захворювання, остеопороз, ожиріння, рак подальше життя. Тому належним чином раннє виявлення відхилень у харчуванні дитини та оперативне введення правильних втручань у харчування є важливими не тільки для сучасного стану здоров’я дитини, але й для її здоров’я у зрілому віці [6].

Метою дослідження було оцінити енергетичну та харчову цінність дієт дітей у віці 4-6 років, які отримували лікування алергією на білок коров'ячого молока, та пов'язати споживання раціону з вибраними показниками харчового стану.

Дослідження охопило 48 дітей віком від 4 до 6 років, які страждали на CMPA, які лікувались безмолочною дієтою щонайменше рік, і з цієї причини під опікою терапевта та дієтолога з гастроентерологічної амбулаторії Інституту матері та Дитина у Варшаві. Після діагностики CMPA у дитини її батьки/опікуни отримували дієтолог з питань харчування щодо принципів безмолочної дієти із застосуванням молочних замінників, призначених лікарем. Потім за дотриманням безмолочної дієти стежили лікар та дієтолог. Діагноз алергії на білок коров'ячого молока у дітей був поставлений на основі клінічних симптомів, доказів сенсибілізації (антитіла до IgE, специфічних до їжі, шкірні проби) та підтверджений відкритою харчовою реакцією. Контрольну групу складали 30 здорових дітей, які відповідають віку, які перебувають на традиційному харчуванні з часткою молока та молочних продуктів.

Оцінка дієти

Дієтичне споживання оцінювали за допомогою щоденників дитячого харчування, записаних відповідно до вказівок батьків/опікунів протягом трьох днів [7].

Дієтологічні записи використовувались для оцінки споживання окремих продуктів за допомогою Фотоальбому продуктів та страв [8], а енергетичну та харчову цінність дієт дітей розраховували за допомогою програмного забезпечення Dieta 5 [9]. Споживання енергії та поживних речовин порівнювали зі стандартами харчування для польського дитячого населення у віці 4-6 років [10]. Крім того, дієтичні записи використовувались для оцінки кількості молочних замінників та безмолочних збагачених продуктів, споживаних дітьми, та кількості молока та молочних продуктів, споживаних контрольною групою. Кількість кальцію та вітаміну D, споживаних із замінниками молока та безмолочними збагаченими продуктами, а також з молоком та молочними продуктами, розраховували за допомогою дієтичного програмного забезпечення Dieta 5.0.

Оцінка стану поживності

Харчовий статус дітей оцінювали за допомогою антропометричних даних (поточна вага та зріст тіла), ІМТ (маса тіла [кг], поділена на зріст у квадраті [м 2]), стандартизований щодо графіків зростання ВООЗ, отримуючи таким чином ІМТ z-оцінка незалежно від статі та віку [11,12]. Харчовий статус також оцінювали за допомогою вибраних біохімічних показників. Зразки периферичної крові натще (3 мл) відбирали у літній сезон (з червня по вересень 2015 р.) У ранкові години у всіх дітей. Кров у пробірках, що містять ЕДТА, негайно аналізували для визначення еритроцитів, гемоглобіну (Hb) та середнього корпускулярного об’єму (MCV) за допомогою гематологічного аналізатора (Pentra, HORRIBA ABX та Франція). Для отримання сироватки кров центрифугували при 2500 × g, при 4 ℃ протягом 10 хвилин і зберігали малими порціями при -25 ℃ для подальшого біохімічного аналізу. Залізо сироватки, феритин, трансферин, а також кальцій, фосфат, магній визначали за допомогою комерційно доступних наборів на біохімічному аналізаторі (COBAS INTEGRA, ROCHE, Швейцарія). Концентрацію вітаміну D 25 (OH) у сироватці крові визначали методом хемілюмінесценції з використанням наборів DiaSorin (США).

Дослідження проводилось відповідно до Гельсінської декларації про дослідження людини, а протокол дослідження був затверджений Комітетом з етики Інституту матері та дитини у Варшаві, Польща.

Усі батьки дітей-учасників були проінформовані про цілі дослідження та отримана письмова згода на аналіз зразків крові перед їх участю у дослідженні.

Статистичний аналіз

Тест t-Стьюдента для нормально розподілених змінних та тест У Манна-Уітні для змінних з ненормальним розподілом використовувались для аналізу відмінностей антропометричних та гематологічних та біохімічних показників, а також енергетичної та харчової цінності дієт між дітьми з CMPA та здоровим контролем . Дані представлені як засоби та стандартні відхилення для нормально розподілених змінних та медіан та міжквартильних діапазонів для ненормально розподілених змінних. Оцінку нормальності даних проводили за допомогою тесту Шапіро-Вілька. Тест Chi2 був використаний для аналізу відмінностей у відсотках дітей із споживанням поживних речовин нижче EAR (приблизна середня потреба) або AI (адекватне споживання). Залежності між біохімічними показниками та вживанням у їжу вибраних мінералів та вітамінів оцінювали за допомогою коефіцієнта кореляції r Пірсона.

Для всіх типів тестів як рівень статистичної значущості прийнято α = 0,05. Статистичний аналіз проводили за допомогою пакету Statistica 12 PL.

У 41,6% (N = 20/48) дітей з CMPA були симптоми алергії з боку шлунково-кишкового тракту (рідкий стілець, запор, біль у шлунку, здуття живота), у 16,6% (N = 8/48) він був атопічним дерматит, у 12,5% (N = 6/48) симптомів дихальних шляхів, тоді як 29,1% (N = 16/48) дітей мали симптоми з боку більш ніж однієї системи.

Характеристики обох груп дітей представлені в (табл. 1).

Таблиця 1: Клінічні та антропометричні дані у дітей із CMPA та здоровим контролем. Переглянути таблицю 1

Істотних відмінностей щодо віку, маси тіла, зросту, ІМТ та z-оцінки ІМТ між CMPA та здоровими дітьми не було. Значення z-показника ІМТ вказувало на відповідний харчовий статус дітей з обох груп (z-показник ІМТ).

Енергетична та харчова цінність дієт дітей обох груп у зв'язку з польськими нормами харчування (2012) представлені в (Таблиця 2).

Таблиця 2: Споживання енергії та поживних речовин у дітей із CMPA та здоровий контроль відповідно до польських стандартів харчування 2012 [10]. Переглянути таблицю 2

Енергетична цінність дієт дітей із CMPA була вищою порівняно з рекомендаціями та значно вищою порівняно з енергетичною цінністю дієт здорових людей контролю. Споживання білків та жирів суттєво не відрізнялося між двома групами. Споживання білка було майже втричі вище, ніж EAR, тоді як споживання жиру було близьким до рекомендованого рівня. Подібний відсоток дітей з обох груп (56,3% проти 53,7%) не відповідав нормам щодо жиру, тоді як дієти дітей із CMPA включали значно більше довголанцюгових поліненасичених жирних кислот (p Таблиця 3: Порівняння кількості кальцію та вітаміну D, отриманих із вибраних дієтичних джерел, у дієтах дітей із CMPA та здоровим контролем. Переглянути таблицю 3

Середній та міжквартильний діапазони кількості (мл) екстенсивно гідролізованих сумішей та/або укріплених замінників молока, споживаних дітьми з CMPA, дорівнювали 201,0 мл (88,7-413,2), тоді як кількість молока та молочних продуктів, споживаних дітьми з контрольної групи склав 368,1 мл (176,4-600,2).

Середнє добове споживання кальцію, отриманого із широко гідролізованих сумішей та/або укріплених замінників молока, у дітей із CMPA становило 154,0 мг (інтерквартильний діапазон 63,3-328,8 мг) проти 400,3 мг (міжквартильний діапазон 168,2-634,0 мг), одержуваний з молока та молочних продуктів у дієти здорового контролю. Вміст вітаміну D, отриманий із середньої кількості інтенсивно гідролізованих сумішей та/або укріплених замінників молока, які щодня вживають діти із CMPA, становив 1,7 мкг (інтерквартильний діапазон 0,9-3,7 мкг), тоді як середня кількість молока та продуктів, що становлять 368,1 мл щодня споживається здоровими дітьми, забезпечуючи лише 0,1 мкг (міжквартильний діапазон 0,1-0,3 мкг) вітаміну D.

У 50% (N = 24/48) дітей із CMPA та 10% (N = 3/30) на традиційній дієті застосовували добавки вітаміну D. Добавки кальцію застосовували лише у 15% (N = 7/48) дітей з алергією.

Біохімічні та гематологічні показники в обох групах дітей представлені в (табл. 4).

Таблиця 4: Гематологічні та біохімічні показники у дітей із CMPA та здорових людей контролю. Переглянути таблицю 4

Гематологічні та біохімічні показники суттєво не відрізнялись в обох групах дітей і знаходились у межах референтного діапазону, за винятком 25 (ОН) концентрації вітаміну D у сироватці крові у групі дітей з CMPA, що вказує на неоптимальний статус цього вітаміну [13]. Співвідношення між вмістом вибраних компонентів дієти та їх концентрацією у сироватці крові дітей з CMPA представлені в (табл. 5).

Таблиця 5: Співвідношення між дієтичним споживанням окремих компонентів та їх концентрацією у сироватці крові дітей з CMPA. Переглянути таблицю 5

У групі дітей з CMPA ми виявили значущу позитивну кореляцію між споживанням вітаміну D з їжею та концентрацією вітаміну D 25 (OH) у сироватці крові (r = 0,53, p

Здоров’я кісток вимагає достатнього споживання внутрішньовенно. білків, магнію, фосфору, цинку та вітаміну С. Вживання цих поживних речовин не мало дефіциту в раціоні дітей з обох груп і суттєво не відрізнялося. Концентрація фосфату та магнію в сироватці крові не виявила жодних відмінностей і знаходилась у межах контрольного діапазону.

Дієти дітей з алергією на CMPA можуть мати дефіцит заліза. У дослідженні Salman та співавт. у дітей з алергією у віці 1-9 років споживання заліза було нижче 67% від RDA (Рекомендовані дієтичні норми) [31]. За нашими спостереженнями, споживання заліза в дієтах дітей із CMPA було вищим, ніж рекомендовано (EAR - Орієнтовна середня потреба), а також значно вищим, ніж споживання в раціоні дітей із контрольної групи. Крім того, у всіх дітей із CMPA був досягнутий рекомендований рівень споживання цієї поживної речовини. Це може бути пов’язано з вживанням збагачених продуктів харчування; діти також могли споживати різні види м'яса, включаючи телятину та яловичину, які є хорошим джерелом легко засвоюваного заліза. Для еритропоезу необхідне достатнє споживання заліза. Залізо є компонентом гемоглобіну, міоглобіну, воно присутнє в тканинних ферментах, бере участь в імунних процесах, відповідає за цілісність кишкового бар’єру. Діти з обох груп отримували адекватну кількість цього харчового компонента, оскільки ні в одного з них не діагностували залізодефіцитну або залізодефіцитну анемію.

О, та ін. припускають, що підвищений ризик розвитку алергії обумовлений недостатнім споживанням їжі, яка є джерелом антиоксидантів у раціоні. Вони стверджують, що у дітей з алергією (середній вік 5,3 ± 0,9 років) ризик атопічного дерматиту (АД) був негативно пов'язаний із споживанням поживних речовин, пов'язаних з антиоксидантами, і АД прогнозували краще за показником споживання, ніж відповідні біомаркери крові щодо вітаміну Е та бета -каротин [32]. Patel та ін. спостерігаючи невиділену когорту з 861 дитини від народження до 8-річного віку, виявив, що збільшення споживання бета-каротину асоціюється із зниженим ризиком алергічної сенсибілізації та зниженням рівня IgE у дітей 5 та 8 років [33].

Наше дослідження показало, що дієтичне споживання вітаміну Е у дітей-алергіків було значно вищим порівняно з контрольною групою. Ми також не спостерігали ризику дефіциту вітаміну Е, А та С у групі дітей із CMPA.

Слід також зазначити, що дієти дітей з CMPA містили значно більше LCPUFA, і відсоток дітей, які не досягли норми харчування для цього компоненту раціону, визначений при ШІ (адекватний прийом), був нижчим, ніж у контрольній групі, хоча і незначно. Це важливо, оскільки LCPUFA стримують надмірну імунну реакцію та мають протизапальні та протиалергічні властивості [34]. Достатнє споживання довголанцюгових поліненасичених жирних кислот LCPUFA є одним із дієтичних факторів, що впливають на стан шкіри. У групі дітей-алергіків у 16,6% дітей атопічний дерматит був єдиним клінічним проявом алергії або супроводжував інші її симптоми [35]. Дослідження Kim, et al. щодо дітей з атопічним дерматитом показує, що 4-місячна індивідуальна елімінаційна дієта, покращуючи споживання поживних речовин, корисна для полегшення тяжкості атопічного дерматиту та покращення статусу росту [36].

Безмолочні дієти у дітей з CMPA були достатніми для більшості поживних речовин, але діти мають ризик недостатності вітаміну D, незважаючи на більший вміст вітаміну D в їх дієтах порівняно з групою здорових дітей. Краща збалансованість дієт дітей з алергією, мабуть, була зумовлена постійною медичною та харчовою допомогою, яку надавали педіатри та дієтологи.

Автори не заявляють конфлікту інтересів.