Втрата ваги та нормалізація артеріального тиску: актуальність ранніх втручань при гіпертонії

Предмети

Надмірна вага та ожиріння є дуже відомими факторами ризику розвитку гіпертонії 1 та смертності від усіх причин; нещодавня оцінка американських дослідників свідчить про те, що ожиріння є як такі відповідальний за кожну десяту смерть у Сполучених Штатах, яку можна запобігти. 2

Незважаючи на те, що найбільш відповідні вказівки у галузі профілактики серцево-судинних захворювань наголошують на необхідності людям із надмірною вагою та ожирінням змінити спосіб життя, щоб зменшити масу тіла і тим самим покращити кров'яний тиск та знизити ризик серцево-судинних захворювань, 3 бракує прямих доказів того, що такий підхід корисний у загальній практиці. Насправді, хоча й потенційно корисний у жорстких умовах клінічного випробування, принаймні одне цілеспрямоване втручання не суттєво покращило артеріальний тиск у популяції. 4 Більше того, нещодавній систематичний огляд дійшов висновку, що наявні дані підтверджують гіпотезу про те, що втрата маси тіла на 1 кг відповідає зниженню систолічного артеріального тиску на 1 мм рт. Ст., Але лише для періодів спостереження 2-3 років, можливо, що відображає той факт, що кров'яний тиск часто повертається до вищих рівнів, незалежно від того, чи зберігається втрата ваги. Більше того, ця взаємозв'язок незрозуміла щодо діастолічного артеріального тиску. 5

У цьому контексті стаття Фогарі та ін. 6 розглядається відповідне питання. Автори оцінили вплив втрати ваги на артеріальний тиск (та параметри, пов’язані з артеріальним тиском) у великій вибірці пацієнтів із гіпертонічною хворобою із надмірною вагою. У пацієнтів, які нормалізували індекс маси тіла, також спостерігалося більше покращення артеріального тиску та ряду метаболічних та гормональних показників, включаючи чутливість до інсуліну, лептин у плазмі крові та активацію системи ренін – ангіотензин – альдостерон. Навіть якщо зниження рівня лептину, пропорційне втраті ваги, є фізіологічною відповіддю, слід підкреслити, що рівень лептину є сильним незалежним предиктором як гіпертонії, так і серцево-судинних захворювань у осіб із надмірною вагою. 7 З іншого боку, пацієнт із надмірною вагою з легкою гіпертензією виявляє типові симптоми справжнього метаболічного синдрому, при яких немає збігу, такі як одноразова максимальна метаболічна або гемодинамічна зміна, і який широко поширений серед загальної популяції. Цей ефект може викликати особливий інтерес у США та інших західних країнах, де кількість молодих людей із надмірною вагою швидко зростала за останні кілька десятиліть. 8

Тому Фогарі та ін. вказують на можливість того, що гіпертонія, класифікована майже у 90% випадків як «істотна», насправді спричинена помірним (але таким же шкідливим) збільшенням маси тіла приблизно у третини цих осіб. Майже настільки ж драматичним є спостереження, що в умовах клінічного випробування, проведеного у вузькоспеціалізованих умовах, більше третини пацієнтів не змогли втратити значну кількість ваги, і менше половини решти пацієнти не досягли нормальної маси тіла. Подібний результат спостерігався в меншому дослідженні, нещодавно проведеному на вибірці мексиканської популяції. 9 Відповідне питання, яке залишається невивченим у дослідженні Фогарі та ін. полягає в тому, чи збережуться отримані результати в довгостроковій перспективі, тобто чи у пацієнтів, які підтримують свою нормальну вагу, в майбутньому не розвинеться гіпертонія. Навіть якщо у цих пацієнтів розвивається артеріальна гіпертензія, вони будуть менше піддаватися гіпертонії як фактору ризику і пізніше в житті потребуватимуть медикаментозних препаратів порівняно з особами із зайвою вагою.

Це дослідження також розглядає потенційну корисність орлістату в протоколах, спрямованих на зниження артеріального тиску у пацієнтів із зайвою вагою. Вже відомо, що орлістат корисний для досягнення зниження артеріального тиску у пацієнтів із ожирінням, пропорційно застосованій дозі, отриманій втраті ваги та базовій масі тіла. 10 У цьому дослідженні автори використовували низькі та помірні дози препарату, пропорційні вазі тіла пацієнта, з дуже високим профілем переносимості. У цьому контексті орлістат здається більш корисним для поліпшення дотримання пацієнтом дієти зі зниженою калорійністю та для зниження артеріального тиску, ніж для прискорення втрати ваги.

На основі фактичних доказів, підтверджених результатами дослідження Фогарі та ін., видається дуже корисним активізувати політику охорони здоров'я, спрямовану на оптимізацію маси тіла загального населення з метою зменшення частоти гіпертонії та метаболічного синдрому. Такі ж зусилля також слід більш інтенсивно докладати в клініках з гіпертонією та подібних спеціалізованих установах, оскільки позитивний та відповідний результат явно досяжний.

Список літератури

Форман JP, Stampfer MJ, Curhan GC. Дієта та фактори ризику способу життя, пов'язані з гіпертонічною хворобою у жінок. ДЖАМА 2009; 302: 401–411.

Данаї Г, Дінг Е.Л., Мозаффаріан Д, Тейлор Б, Рем Дж, Мюррей С.Дж, Еззаті М. Причини смерті, які можна запобігти, у Сполучених Штатах: порівняльна оцінка ризику дієти, способу життя та факторів ризику метаболізму. PLoS Med 2009; 6: e1000058.

O’Keefe JH, доктор медицини Картер, Lavie CJ. Первинна та вторинна профілактика серцево-судинних захворювань: практичний підхід, що базується на фактичних даних. Mayo Clin Proc 2009; 84: 741–757.

Депутат Гарсія-Віра, Санц Дж., Еспіноса Р, Фортун М, Маган І. Різниця в емоційних рисах особистості та стресі між стійкою гіпертонією та нормотонією. Hypertens Res 2010 р .; 33: 203–208.

Aucott L, Rothnie H, McIntyre L, Thapa M, Waweru C, Gray D. Довготривала втрата ваги внаслідок втручання в життя приносить користь артеріальному тиску?: Систематичний огляд. Гіпертонія 2009; 54: 756–762.

Fogari R, Zoppi A, Corradi C, Preti P, Mugellini A, Lazzari P, Derosa G. Вплив втрати маси тіла та нормалізації на артеріальний тиск у пацієнтів із ожирінням із надмірною вагою з гіпертонією 1 стадії. Дослідження гіпертонії 2010 р .; 33: 236–242.

Koh KK, Park SM, Quon MJ. Лептин та серцево-судинні захворювання: відповідь на терапевтичні втручання. Тираж 2008; 117: 3238–3249.

Steinberger J, Daniels SR, Eckel RH, Hayman L, Lustig RH, McCrindle B, Mietus-Snyder ML, American Heart Association Атеросклероз, Гіпертонія та Ожиріння в Комітеті молодих Ради з серцево-судинних захворювань у молодих; Рада з питань серцево-судинної сестринської справи; та Рада з питань харчування, фізичної активності та метаболізму. Прогрес та проблеми метаболічного синдрому у дітей та підлітків: наукова заява Американської асоціації серця щодо атеросклерозу, гіпертонії та ожиріння Комітету молодих Ради з питань серцево-судинних захворювань у молодих; Рада з питань серцево-судинної сестринської справи; та Рада з питань харчування, фізичної активності та метаболізму. Тираж 2009; 119: 628–647.

Маркес-Селедоніо Ф.Г., Тексон-Фернандес О, Чавес-Негрете А, Ернандес-Лопес Ю., Марін-Рендон Ю., Берлін-Ласкурейна Ю. Клінічний вплив модифікації способу життя на серцево-судинний ризик у догіпертоніків: PREHIPER I study. Преподобний Есп Кардіол 2009; 62: 86–90.

Зібенхофер А, Горват К, Джейтлер К, Бергольд А, Стіч АК, Матяс Е, Пігніттер Н, Сієрінг У. Довгострокові наслідки зменшення ваги у пацієнтів з гіпертонічною хворобою. Кокранівська база даних Syst Rev 2009; Ст. No CD007654.

Інформація про автора

Приналежності

Відділ старіння та нирок, Відділ досліджень гіпертонії, Внутрішня медицина, Болонський університет, Via Albertoni 15, Болонья, 40138, Італія

Арріго F G Цицерон

Ви також можете шукати цього автора в PubMed Google Scholar

Відповідний автор

Права та дозволи

Про цю статтю

Цитуйте цю статтю

Цицерон, А. Втрата ваги та нормалізація артеріального тиску: актуальність ранніх втручань при гіпертонії. Hypertens Res 33, 195–196 (2010). https://doi.org/10.1038/hr.2009.227

Опубліковано: 15 січня 2010 р

Дата випуску: березень 2010 р

Подальше читання

Втрата зайвої ваги є життєво важливою стратегією боротьби з гіпертонією серед багатоетнічного населення на північному заході Китаю

Лін Ван
, Мулалібікеке Хейцзаті
, Делян Чжан
, Гіджуан Чанг
, Сяогуан Яо
, Цзин Хонг
, Майїла Каміліджян
, Мей Лі
& Nanfang Li

Ліки (2019)

Вплив орлістату на артеріальний тиск: систематичний огляд та метааналіз 27 рандомізованих контрольованих клінічних випробувань

Амірхоссейн Сахебкар
, Луїс Е. Сіменталь-Мендія
, Петрі Т. Кованен
, Клаудіо Педоне
, Маріо Сіменталь-Мендія
Та Арріго Ф.Г. Цицерон

Журнал Американського товариства гіпертонії (2018)