Тривале лікування інгібітором протонної помпи пов’язане з небажаним збільшенням ваги

Листування: Ічіро Йосікава, доктор медичних наук, третій відділ внутрішньої медицини, Університет охорони праці та навколишнього середовища, Японія, Медичний факультет, 1-1 Ісейгаока, Яхатанісі-ку, Кітакюсю 807-8555, Японія. pj.ca.u-heou.dem@orihci

Телефон: + 81-93-6031611 Факс: + 81-93-6920107

Анотація

ЦІЛЬ: Вивчити вплив довготривалої терапії інгібіторами протонної помпи (ІПП) на масу тіла (БТ) та індекс маси тіла (ІМТ) у пацієнтів з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ).

МЕТОДИ: Випробуваними були 52 пацієнти з ГЕРХ та 58 здорових контрольних груп за статтю та віком. Хворих на ГЕРХ лікували ІПП у середньому 2,2 року (діапазон - 0,8-5,7 року), а також консультували щодо модифікації способу життя (наприклад, вибіркова дієта, контроль ваги). ЧВ, ІМТ та інші параметри вимірювали на початковому етапі та в кінці дослідження.

РЕЗУЛЬТАТИ: Двадцять чотири хворих на ГЕРХ щодня отримували 10 мг омепразолу, 12 - 20 мг омепразолу, 8 - 10 мг рабепразолу, 5 - 15 мг лансопразолу та 3 пацієнтів - 30 мг лансопразолу. На початковому рівні між пацієнтами з рефлюксом та контролем не було різниці між ЧМТ та ІМТ. У пацієнтів з ГЕРХ спостерігалося збільшення маси тіла (вихідний рівень: 56,4 ± 10,4 кг, кінець: 58,6 ± 10,8 кг, середнє значення ± SD, P 2, кінець: 24,0 ± 3,1 кг/м 2, P Ключові слова: Шлунково-стравохідна рефлюксна хвороба, інгібітор протонної помпи, маса тіла

ВСТУП

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) є найпоширенішим розладом стравоходу і часто зустрічається в умовах первинної медичної допомоги. За підрахунками, 15% -25% людей відчувають симптоми рефлюксу принаймні щотижня, а 5% -12% страждають щодня [1].

Ризик симптомів рефлюксу, ерозивного езофагіту або аденокарциноми стравоходу зростає із надмірною вагою та ожирінням [2]. Накопичувальні докази підтвердили чудову ефективність та безпеку терапії інгібіторами протонної помпи (ІПП) у пацієнтів з усіма ступенями ГЕРХ, що робить ці засоби головним фактором лікування. Отже, ІЦП складають найбільші витрати на амбулаторні аптеки в США. Втрата маси тіла зазвичай рекомендується як частина терапевтичного заходу першого ряду при ГЕРХ, хоча модифікація способу життя відіграла незначну роль у терапевтичному режимі через ефективність та доступність ІПП як кислотосупресивної терапії [3].

ГЕРХ - це хронічний стан, що вимагає постійної терапії для багатьох пацієнтів для контролю симптомів та запобігання ускладнень. Довгострокові терапевтичні варіанти включають терапію ІПП та хірургічні або ендоскопічні процедури [4]. Нещодавно повідомлялося про втрату маси тіла після лапароскопічної фундоплікації Ніссена [5]. Існує велика база даних літератури, що стосується ефективності та безпеки тривалої терапії ІПП. Однак можливий вплив змін маси тіла або індексу маси тіла (ІМТ) у хворих з рефлюксом на тривалій терапії ІПП не вивчався. Ми представляємо тут перший звіт, що з’ясовує вплив на такі харчові параметри, як маса тіла та ІМТ, у пацієнтів, які отримують тривалу терапію ІПП.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Предмети

Ми оцінили 52 дорослих пацієнтів з ГЕРХ та 58 здорових контрольних. Ми відібрали пацієнтів, які проходили щоденну підтримуючу терапію ІПП принаймні 10 місяців в Університетській лікарні охорони праці та навколишнього середовища та чотирьох клініках гастроентерології у період з червня по листопад 2005 р. Пацієнтів, які попередньо проводили фундоплікацію або погано дотримувались ліків, було виключено. Пацієнти з ГЕРХ отримували поради щодо модифікації способу життя, таких як вибіркова дієта та регулювання ваги, що супроводжували лікування ІПП.

Контроль проводився відповідно до статі та віку осіб, які відвідували клініку для щорічного медичного огляду; вони не мали симптомів рефлюксу і не приймали ІПП або антагоністів гістамінових рецепторів. Вони не отримали поради щодо модифікації способу життя. Інформована згода була отримана від усіх випробовуваних, і дослідження проводилось відповідно до Гельсінської декларації, переглянутої у 1989 р.

Діагностика ГЕРХ

Діагноз ГЕРХ був поставлений лише на основі типових симптомів печії та/або відрижки кислоти. Ендоскопію під час презентації проводили пацієнтам з такими тривожними симптомами, як дисфагія, одинофагія, кровотеча, втрата ваги та анемія, що в сукупності припускало ускладнене захворювання.

Лікування ГЕРХ

Початковою терапією була стандартна доза ІПП (омепразол 20 мг, рабепразол 20 мг або лансопразол 30 мг) один раз на день протягом 8 тижнів, після чого проводилася щоденна підтримуюча терапія в дозі половини дози. Пацієнти проходили спостереження з інтервалом у 4 тижні в клініках для оцінки рецидиву симптомів. Пацієнтам, у яких було виявлено повторювані симптоми печії або відрижки кислоти, повернули початкову дозу ІПП. На додаток до лікування ІПП пацієнти отримували інформацію щодо модифікації способу життя, проведеної лікарями. Ці вказівки включали відмову від переїдання, зменшення споживання жиру, підняття голови ліжка, відмову від куріння, уникнення схильності до їжі протягом 3 годин після їжі та контроль маси тіла.

Параметри харчування та артеріальний тиск

Вага тіла, зріст та кров'яний тиск, а також рівні загального білка, загального холестерину та тригліцеридів у сироватці крові визначали на початку та під час останнього відвідування. ІМТ розраховували як масу тіла (кг)/[зріст (м)] 2. Ці параметри, отримані протягом чотирьох тижнів до початку терапії ІПП, були визначені як вихідні дані.

Статистичний аналіз

Всі результати були виражені як середнє значення ± SD. Категоричні змінні результату аналізували за допомогою точного тесту Фішера. Для безперервних змінних використовували U-критерій Манна-Уітні та t-критерій Стьюдента, де це було доречно. Значення Р менше 0,05 означало наявність статистично значущої різниці між групами.

РЕЗУЛЬТАТИ

Характеристика та демографія суб’єктів

Таблиця Таблиця1 1 детально описує характеристики 52 пацієнтів із рефлюксом та 58 здорових контрольних груп. Не було суттєвих відмінностей між пацієнтом та контрольною групою щодо віку, статі, тривалості спостереження, маси тіла, зросту тіла, ІМТ, артеріального тиску та значень загального білка, загального холестерину та тригліцеридів у сироватці крові. Статус хелікобактер пілорі, ендоскопічні дані та схеми ІПП щоденної підтримуючої терапії у хворих з рефлюксом наведені в таблиці Таблиця2 2 .

Таблиця 1

Демографія та характеристики вихідних пацієнтів із рефлюксом, які отримували тривалу щоденну підтримуючу терапію інгібіторами протонної помпи та здоровий контроль (середнє значення ± SD)