Ставлення до фізичної активності та участі у вправах
- порівняння підлітків із здоровою вагою та ожирінням

Einstellung zu körperlicher und sportlicher Aktivität - eine vergleichende Analyze normalgewichtiger und adipöser Jugendlicher

Рурський університет в Бохумі, факультет спортивних наук, Бохум

Інститут харчової медицини, Обергаузен

Університет Квінсленда, Школи вивчення рухів людини та психології, Брісбен, Австралія

ЗУЗАММЕНФАСУНГ

Schlüsselwörter: ожиріння, поведінка здоров’я, фізична активність, фізичні вправи

РЕЗЮМЕ

Ключові слова: Adipositas, Gesundheitsverhalten, sportliche Aktivität, Bewegung

ВСТУП

МЕТОДИ

Учасники
Всього в цьому дослідженні взяли участь 395 учнів шкіл, які в даний час не брали участі у лікуванні клінічного ожиріння і були набрані з чотирьох державних шкіл Німеччини. У цьому дослідженні також брала участь друга вибірка з 16 підлітків з нестаціонарної програми лікування ожиріння, яку проводили Центр ожиріння Оберхаузен та Центр ожиріння лікарні Бетесди-Йоганнітер, Дуйсбург (Німеччина) (4). Однорічна програма інтенсивної терапії T.O.M. (Терапія ожиріння з мотивацією) для дітей з ожирінням (8-12 років) та підлітків (13-17 років) заснована на поведінковій терапії і містить програму міждисциплінарної терапії з поведінкою та дієтичним вихованням раз на тиждень, а також спортивну терапію тричі на тиждень в групах під наглядом лікаря (4).
Учасники були у віці від 11 до 16 років (М = 13,9, SD = 1,28 року). Батьки надали письмову згоду батьків на участь. Дослідження отримало належне інституційне схвалення та проводилось відповідно до універсальних етичних принципів.

Процедура
Учасники школи заповнювали анкети в класі. Учасники зразка лікування ожиріння заповнювали анкети на початку своєї нестаціонарної програми навчання. Усі заходи були виконані під наглядом слідчого. Безпосередньо після заповнення анкети вагу та зріст учасників вимірювали індивідуально в окремій кімнаті.

РЕЗУЛЬТАТИ

Підготовка даних та попередній аналіз
Учасників класифікували за вагою тіла (здорової ваги, надмірної ваги та ваги із ожирінням), використовуючи німецький метод процентиля ІМТ для дітей та підлітків віком до 18 років (18). Для вивчення відмінностей у групах, поточне дослідження було в першу чергу зацікавлене у порівнянні ставлення лише підлітків із ожирінням (ІМТ> 97-й процентиль) та здорової ваги (ІМТ ≤90-го процентиля). Отже, 60 підлітків шкільного віку, у яких був надмірна вага (ІМТ> 90 та ≤97 процентиля), були виключені з майбутніх аналізів. Три аналітичні групи були включені в аналіз; шкільні підлітки здорової ваги (n = 289; ІМТ, M = 19,53, SD = 2,35), підлітки шкірного ожиріння (n = 46; ІМТ, M = 31,11, SD = 4,31) та підлітки з ожирінням із групи нестаціонарної терапії (n = 16; ІМТ, М = 33,28, SD = 5,05). У таблиці 1 описані демографічні характеристики підгруп.
Оскільки була неоднакова кількість учасників у категоріях ожиріння та здорової ваги, а також відсутність нормального розподілу за деякими змінними, проводили непараметричні аналізи. Зокрема, було порівняно розподіл статі, віку, відвідуваності школи, рівня фізичної активності та статусу членів спортивного клубу для категорій ожиріння та здорової ваги.

Вплив сучасних рівнів фізичної активності та фізичних вправ та членства у спортивному клубі на ставлення
Окремі тести Манна-Уітні-U для трьох підгруп (школярі зі здоровою вагою, школярі із ожирінням, підлітки, які страждають ожирінням) були проведені, щоб виявити, чи різниця у ставленні до фізичних вправ залежить від поточного рівня фізичної активності та фізичних вправ та членства в спортивному клубі.
Фізичні навантаження та фізичні вправи. Для учнів шкіл здорової ваги ті, хто займався фізичними вправами у вільний час, більш позитивно ставилися до тренувань/змагань (n1 = 251, n2 = 38; U = 2559.000, p Конфлікт інтересів: Автори не мають конфлікту інтересів.