Вступ: Метаболічний синдром є основною проблемою охорони здоров’я, яка зачіпає щонайменше 20% дорослого населення світу. Компоненти метаболічного синдрому включають ожиріння, порушення обміну глюкози, гіпертонію та зміну ліпідного профілю. В даний час медичне лікування спирається на наркотики. Основною проблемою є те, що пацієнти з давніми захворюваннями надмірно лікуються через збільшення кількості симптомів з часом. Кілька клінічних досліджень вказують на те, що дієти з низьким вмістом вуглеводів, включаючи палеоліт, а також кетогенну дієту, можуть бути корисними при лікуванні станів, пов'язаних з метаболічним синдромом.
Звіт про випадок: У цьому документі ми представляємо випадок пацієнта з метаболічним синдромом, який успішно виліковувався палеолітичною кетогенною дієтою. Під час дієти пацієнтка змогла відмовитись від прийому восьми ліків, втратила вагу, постійно покращувала параметри глюкози та кров’яний тиск нормалізувалась. В даний час пацієнт перебуває на палеолітичній кетогенній дієті протягом 22 місяців, без симптомів та побічних ефектів.
Висновок: Ми прийшли до висновку, що палеолітична кетогенна дієта була безпечною, здійсненною та ефективною при лікуванні цього пацієнта з метаболічним синдромом.
10 грудня 2009 року вона відчула тиснучий біль за грудиною. Ехокардіографія 14 грудня 2009 року показала порушення діастолічної функції лівого шлуночка, а також аортальну та мітральну недостатність.
Планове офтальмологічне обстеження 01 червня 2006 р. Показало явище схрещування та гіперемічну макулу, очні ознаки гіпертонусу та діабету. Подальший офтальмологічний огляд 20 травня 2009 року та 21 травня 2010 року показав ангіопатію, тоді як подальші обстеження 18 травня 2012 року та 30 липня 2013 року показали ангіопатію, а також ретинопатію.
Ліки
Через підвищені параметри глюкози в крові та високий кров'яний тиск з 01 березня 2005 року пацієнт отримував лікування акарбозою, раміприлом та гідрохлоротіазидом. 02 листопада 2006 р. Пантопразол був доданий через рефлюкс-езофагіт, виявлений під час гастроскопії. Через збільшення рівня глюкози в крові з 23 серпня 2007 року пацієнт також приймав метформін. 14 грудня 2009 року було додано бісопролол через високий кров'яний тиск. Після кардіологічної події ацетилсаліцилову кислоту було призначено 15 квітня 2010 року. З 28 жовтня 2010 року пацієнту було призначено амлодипін через високий кров'яний тиск. Кількість та назви (діюча речовина) ліків, що приймаються протягом хвороби, та пов'язаної з ними 90-хвилинної глюкози вказані на малюнку 1. В даний час вона сидить на дієті 22 місяці. Під час дієти її вага змінилася з 95 кг до 81 кг, і вона все ще втрачає вагу. Її ІМТ змінився з 37,1 на 31,6. Вона повідомила про підвищення фізичної підготовленості та відсутність симптомів. Пацієнтка дала письмову інформовану згоду на публікацію своєї справи.
Недавні клінічні дослідження показують, що дієти з низьким вмістом вуглеводів, включаючи палеолітичну дієту, є корисними в умовах, пов'язаних з метаболічним синдромом [6] [7] [8] [9] [10]. У сучасній медичній практиці пацієнти з метаболічним синдромом, як правило, лікуються численними препаратами. Проте дослідження, присвячені палеолітичній дієті, не дають підказки, як поводитися з існуючими ліками при переході на палеолітичну дієту. Наш досвід показує, що після переходу до палеолітичної кетогенної дієти більшість ліків стають непотрібними, і їх слід припинити [14] .
У цьому документі ми проаналізували минулу історію хвороби пацієнта з метаболічним синдромом, щоб виявити, як її ліки могли сприяти погіршенню її хвороби та як вплив хвороби на палеолітичну кетогенну дієту.
Цей випадок являє собою типову кар’єру захворювання пацієнта з метаболічним синдромом. Її історія хвороби включала підвищені параметри глюкози та гіпертонію, спочатку контрольовану пероральними антидіабетиками та гіпотензивними препаратами у 2005 році. Потім із появою нових діагностичних знахідок було додано пантопразол. Через два роки метформін був доданий для підтримки метаболізму глюкози. Проте контроль глюкози знову погіршився в 2011 році після додавання трьох нових препаратів. Сюди входили бісопролол, ацетилсаліцилова кислота та амлодипін. Бісопролол та амлодипін, які належать до антигіпертензивних препаратів типу бета-адреноблокаторів та блокаторів кальцієвих каналів, як відомо, за своєю дією негативно впливають на метаболізм глюкози [15] [16]. Параметри глюкози ще більше погіршились у 2012 році.
Поточні рекомендації спочатку радять змінити спосіб життя та фізичні вправи для лікування метаболічного синдрому та стимулювання втрати ваги [1]. Проте ці дієтичні поради зазвичай залишаються без ефекту [17]. Крім того, люди з надмірною вагою не здатні до значних фізичних навантажень. Тому пацієнтам призначають ліки. Основна проблема полягає в тому, що в сучасній медичній практиці кожен компонент метаболічного синдрому розглядається окремо, навіть незважаючи на те, що орієнтація на один симптом препаратом може погіршити інший симптом, також пов'язаний з метаболічним синдромом. Тому кількість ліків, а також побічні ефекти збільшуються.
Під час палеолітичної кетогенної дієти домашній моніторинг рівня глюкози у нашого пацієнта продемонстрував тенденцію до зменшення як до до, так і після їжі. Лабораторні вимірювання також показали тенденцію до зниження показників глюкози та тригліцеридів також нормалізувались. Загальний холестерин та холестерин ЛПНЩ мали тенденцію до зниження, тоді як холестерин ЛПВЩ залишався відносно незмінним. Під час палеолітичної кетогенної дієти сечова кислота залишалася в межах норми. Ці лабораторні параметри подібні до тих, що були у попередніх двох наших випадках на палеолітичній кетогенній дієті [12] [13]. Усі шість аналізів сечі були позитивними на кетони, що свідчить про хороше дотримання дієти. Пацієнт допускає, що іноді перевищує рекомендований рівень фруктів. Вона також пов'язала надмірне споживання фруктів із стрибками високого кров'яного тиску, що відповідає літературним даним, що показують, що високий кров'яний тиск пов'язаний з фруктозою [18]. Проте наш пацієнт повідомив про тенденцію зниження артеріального тиску протягом 22 місяців.
Тим пацієнтам, які перенесли операцію на жовчному міхурі, не рекомендується вживати жирну їжу та кетогенну дієту. Однак наш пацієнт не повідомляв про побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту, перебуваючи на палеолітичній кетогенній дієті. Слід зазначити, що її зимовий рівень вітаміну D був нормальним, незважаючи на відсутність добавок вітаміну D, що вказує на те, що регулярне вживання субпродуктів, тваринного жиру та м’яса може забезпечити нормальний статус вітаміну D. Крім того, жодних ознак авітамінозу та мінеральних речовин не спостерігалося, незважаючи на відсутність добавок.
В даний час пацієнт перебуває на палеолітичній кетогенній дієті протягом 22 місяців. Побічних ефектів не виявлено, і вона позбавлена симптомів. Вона рішуче продовжує дієту.
Палеолітична кетогенна дієта виявилася безпечною, здійсненною та ефективною терапією у цього пацієнта з метаболічним синдромом. Ліки можна припинити, а компоненти метаболічного синдрому постійно вдосконалювати. Ми застосовували палеолітичну кетогенну дієту у пацієнта без жовчного міхура, вказуючи, що, на відміну від загальноприйнятих уявлень, цей орган не є обов’язковою умовою для дотримання дієти, багатої тваринним жиром. Ні вітамін, ні інші добавки не використовувались, що свідчить про ефективність палеолітичної кетогенної дієти як єдиної терапії.
|
