Переклад зі Sport24: Алекс Волков обговорює драфт НХЛ та свої перші кроки в хокеї

Друга частина інтерв’ю

Поділіться цією історією

Поділіться Усі варіанти обміну для: Переклад зі Sport24: Алекс Волков обговорює драфт НХЛ та свої перші кроки в хокеї

Фото Брюса Беннета/Getty Images

Під час ігор Глобальної серії НХЛ 2019 у Стокгольмі, Дарія Тубольцева від Sport24.ru і Ігор Єронько від Sport-Express поспілкувався з російським форвардом Алексом Волковим, який дебютував у НХЛ за пару ігор до цього. Можливо, вперше Алекс Волков так відверто говорить про себе. Це друга частина інтерв’ю, першу частину ви можете знайти тут.

Примітка редактора: Якщо ви збираєтеся використовувати цей переклад де-небудь, будь ласка, зарахуйте Sport24 за оригінальне інтерв’ю та Ігоря Ніконова з Raw Charge за переклад. Дякую.

Дарія Тубольцева: Наскільки добре ви розмовляли англійською, коли вперше приїхали до Північної Америки?

Дарія Тубольцева: Кучеров вивчив англійську мову, переглянувши телешоу "Ходячі мерці".

Олексій Волков: Я теж почав це дивитись. Важко вивчити англійську мову, дивлячись телевізійні шоу та фільми, не знаючи основ. Протягом свого першого курсу я хоч навчився цього дуже швидко, переглядаючи «Друзі», але нічого не розумів. Тепер це краще.

Дарія Тубольцева: Ви намагались увімкнути субтитри?

Алекс Волков: Я пробував це дорогою до Стокгольма, але не можу зосередитися на субтитрах. Я хочу дивитися фільм, а не читати текст внизу екрана. І всі говорять дуже швидко, тож у вас немає часу нічого прочитати.

Дарія Тубольцева: Ви адаптувались до американської ментальності?

Олексій Волков: Так. Спочатку я не міг зрозуміти, чому всі вони так одягаються. Ну, я все ще не розумію. Я не розумів, як вони можуть любити деякі види спорту. В Північній Америці всі люблять гольф, я вважав, що це було дуже нудно, коли ми вперше поїхали на поле для гольфу разом із командою. Через рік я вже дивився гольф і навіть цікавився. Ми робимо ставки, я спостерігаю за цим у вільний час, я знаю, хто такий Тайгер Вудс. Те саме з футболом.

Дарія Тубольцева: Чи є у вас фантазія в колективі?

Алекс Волков: Так, у нас була ліга фантазій у Сіракузах. PGA - досить популярний турнір з гольфу. Ми розділилися на кілька команд, у кожній команді було по три людини, і ми зробили певний проект, де вибрали деяких гравців. Гравці в гольф мають співвідношення плюс/мінус, перемагає той, хто найкраще співвідношення своєї команди. Перший рік я робив це випадково, але моя команда фінішувала другим. Я був в одній команді з Чернаком і Масіном, вони знали, як грати. Чесно кажучи, вам потрібно змиритися з ментальністю, ви просто не можете жити інакше. Ви адаптуєтесь і повільно починаєте все подобатися.

Дарія Тубольцева: Ігор Ожиганов був вражений тим, як гравці спілкуються з тренерами. Навіть деяких із них він називав лизаками дупи.

Алекс Волков: У Північній Америці стосунки між тренером та гравцем дещо інші. Тренер в Росії - головна людина в команді, він усім править. Краще тримайтеся подалі від його очей. Атмосфера в Північній Америці інша, тоді як тренери в Росії досить жорсткі, в Америці всі в основному жартують. У нас є дисципліна, але всі більш спокійні. Це переходить у повсякденне життя. Тренер може поїхати на вечерю з командою. У Росії ви просто намагаєтеся сховатися від свого тренера. Я не думаю, що в Америці це погано, це просто інакше. Спочатку це було дивно, але ми росли в іншому середовищі. Думаю, кожен російський гравець стикався з цим.

Дарія Тубольцева: Що ви думаєте про деякі компліменти головного тренера? У Росії існує міф, що, якщо тренер НХЛ буде говорити хороші речі про російського гравця, його відправлять до АХЛ наступного ранку.

Алекс Волков: Я думаю, вони просто намагаються не ображати гравців. Навіть якщо гравець допустив якісь помилки, вони все одно говорять, що він грав добре. Кожен хокеїст читає інтерв’ю. Я думаю, що це просто психологічний метод, як заохотити молодого гравця. Якщо тренер скаже, що гравець зіграв погано, він буде розчарований і може перестати працювати. Позитивні відгуки можуть додати мотивації.

Дарія Тубольцева: Але це трохи лицемірно. Вони кажуть вам "хорошу роботу", але все одно відправляють в АХЛ.

Олексій Волков: Зрештою, це просто бізнес, ніхто тобі нічого не винен. Це не якась спортивна школа для дітей у Москві, де тренер повинен виховувати гравця. Ви повинні бути готовим гравцем у НХЛ.

Дарія Тубольцева: Чи дороге життя в Сіракузах?

Олексій Волков: Так, можливо, через університет. Я думав, що житло буде дешевшим. Ми були в Шарлотті, там погода чудова, а місто дивовижне. Я подивився, скільки буде там орендувати квартиру, і це було дешевше, ніж у Сіракузах.

Дарія Тубольцева: Близько 1-1,5 тисяч?

Олексій Волков: В Америці ви не можете зняти квартиру менше ніж за тисячу доларів. Цього року я зняв квартиру в тому самому будинку, де жив перший рік. Тоді мені це коштувало дві тисячі доларів. Мене послали як останнього, тож коли я прибув, усі вже щось знайшли. І це Сиракузи, а не Нью-Йорк, де ви знайдете житло майже скрізь. Також розпочався навчальний рік, усе взяли. Я не хотів брати в оренду чи купувати машину. Арена була в центрі міста, і я хотів жити в центрі міста. Квартира за дві тисячі доларів мене шокувала. Раніше я жив у Петербурзі і платив 23 тисячі рублів на місяць (близько 360 доларів). І це була хороша квартира, після реконструкції. У Шарлотті ви можете зняти квартиру за 1500 доларів у центрі міста, але ви також можете мати басейн, тому що погода гарна. Зараз я також знімаю за 1500 доларів, але агент допоміг мені в переговорах, і я сам можу пояснити, що я хочу.

Ціни були дуже шокуючими для мене протягом першого курсу. Коли ви переїжджаєте з Росії до США, не намагайтеся конвертувати ціни в рублі. Ви йдете в супермаркет і думаєте, як може коштувати молоко більше 200 рублів (близько 3 доларів). Так само і з таксі: вам потрібно три хвилини, щоб дістатися до свого місця, і коштує вам 10 доларів. Це близько 650 рублів, але в Санкт-Петербурзі ви можете проїхати половину міста за 300 рублів (4,5 доларів). Потім я звик, тепер я знаю, скільки коштують звичайні речі в США, і я роблю це простіше.

Дарія Тубольцева: Чи вистачало грошей на життя?

Олексій Волков: Звичайно. Я отримав бонус за підпис у розмірі 92,5 тисяч доларів, а моя зарплата - 70 тисяч. Але я навіть нічого за ці гроші не купив, бонус все ще на рахунку. Зарплати вистачило, і я навіть трохи заощадив грошей. І я навіть ні в чому собі не відмовляв. Я можу дозволити собі купити щось дороге в магазині.

Дарія Тубольцева: Ваша дівчина переїхала до вас у Сіракузи. Це допомогло?

Олексій Волков: Так, мені дуже потрібна була емоційна підтримка. Я можу забити двічі, але якщо я зрозумію, що пропустив дві можливості, був би дуже розчарований. Я приходжу додому незадоволеним, я навіть не можу говорити чи спати, і вона завжди буде мене підбадьорювати і відволікати від думок. Без неї було дуже важко протягом першого курсу. Також вдома завжди є хороша їжа. Я насправді не навчився готувати сам і навіть не хотів.

Допис, яким поділився Олександр Волков (@ volkov.83) 2 червня 2019 року о 10:07 за тихоокеанським стандартним часом

Дарія Тубольцева: Ілля Міхеєв не уявляю свого життя без супу. А як щодо вас?

Алекс Волков: Я не дуже любив суп у Росії, і в Америці його не їм. Можливо, він теж передумає. Я не їжу американської їжі, вона занадто жирна, я віддаю перевагу звичайній російській їжі. Американці люблять ходити в ресторани, ми робимо це лише на вихідних, інакше намагаємось приготувати здорову їжу вдома.

Дарія Тубольцева: НХЛ - гравці, які отримують 100 доларів за вечерю. Скільки вони вам дають в АХЛ?

Алекс Волков: Я навіть не знаю, скільки це в НХЛ.

Дар'я Тубольцева: Не впевнена в цьому Блискавка, але це 100 доларів у Лос-Анджелес Кінгз.

Олексій Волков: Це, мабуть, те саме. Це близько 50 доларів в АХЛ. Але ви отримуєте сніданки та обіди з командою, а 50 доларів за вечерю - це хороші гроші.

Дарія Тубольцева: Ви, мабуть, могли дозволити собі навіть келих вина.

Олексій Волков: Так, ви навіть могли когось запросити.

Дарія Тубольцева: Багато людей стають веганами в хокеї. Ви думали стати ним теж?

Алекс Волков: Не зовсім так, я чув, як Микита Щербак вирішив стати веганом. Я думав, що він жартував, коли я його читав. Потім я побачив його відповідь і був здивований. Хокей - це специфічний вид спорту, ви не можете жити без білків. Крім того, якщо ви все життя граєте в хокей, ви, мабуть, їсте одну і ту ж їжу, і зовсім не найкраще повністю змінювати свій раціон. Організм звик до їжі тваринного походження, без нього вам може не вистачати енергії, і відновлення займе більше часу. Не можна так різко відкинути це. Я можу це зрозуміти в міжсезоння, але це занадто ризиковано протягом сезону. Було що завгодно.

Дарія Тубольцева: У НХЛ є кілька вегетаріанців: Здено Чара, Райан О’Рейлі. Вони не їдять м’ясо, а використовують трохи білка, отриманого з яловичини.

Олексій Волков: Навіть не знав цього. Чесно кажучи, я навіть не уявляю, як жити, харчуючись лише травою. Це зовсім не смачно.

Дарія Тубольцева: Розкажіть про свою молодість. Ви переїхали з Москви до Санкт-Петербурга, коли вам було 16 років, щоб грати в організації СКА. Досить незвична історія.

Алекс Волков: Я в дитинстві грав за HC Penguins. Я був їх найкращим бомбардиром, і вони перевели мене в ХК "Русь", яка співпрацювала з "Пінгвінами". У мене були варіанти поїхати в ХК "Русь" або ХК "Спартак". Але я думав, що у «Спартаку» буде більш висока конкуренція, тому я вибрав перший варіант. Все було добре, у нас була чудова команда. За рік до призову КХЛ мені та Єгору Рикову (ми завжди грали разом) сказали, що є чотири команди, які хочуть придбати нас за рік до призову, щоб інші команди нас не отримали. Це були московські "Динамо", московський ЦСКА, ярославський "Локомотив" та пітерський СКА. "Локомотив" вийшов першим, у них було багато власних гравців. Це сильна команда, і найближчим часом є багато гравців на вибір. Також мені не дуже подобалося "Динамо". Тож я вибирав між ЦСКА та СКА. ЦСКА був би складним варіантом, але у СКА не було багато гравців, у них була досить слабка спортивна школа.

Ми обирали разом з Риковим і думали - чому б не спробувати? Вони прийняли нас за MHL (Юніорська хокейна ліга в Росії). Ми розуміли, що в інших командах ми не отримаємо шансу грати в МХЛ. Отже, ми домовились. СКА заплатив за нас, ХК Русь - не багата команда, їм потрібні були гроші. Передсезон був у порядку, тоді Риков залишився з командою, і мене повернули назад. У контракті був варіант, що якщо я не складу команду, вони позичать мене в HC Rus '. Вони, мабуть, щось бачили в Рикові, і мене вдарили далеко. Через півроку мене відкликали і я залишився в команді. З того моменту все пройшло добре. Я грав з ними, вони захищали нас під час призову в КХЛ. Потім я пройшов у ВХЛ і після драфту НХЛ залишив команду.

Дарія Тубольцева: Я знаю, що у вас була травма до призову. Ви пропустили кілька місяців.

Олексій Волков: Так, я був на Суперсеріалі зі збірною, і, повернувшись додому, я був впевнений, що йду до WJC. Думаю, виною був тренерський штаб СКА-Нева. Я провів 35 годин у дорозі з Канади, і вони все ще внесли мене до реєстру. Я навіть не спав. Тож я отримав травму того самого дня, коли прибув. Ми грали в Рязані. Лід був жахливий. У льоду була якась доріжка, я потрапив у неї під час гри і підтягнув ногу. У мене була зламана щиколотка, і я не був там три місяці. Сухожилля були майже відірвані. Відновлення зайняло багато часу, це була серйозна травма. Я не люблю це згадувати. Це була винна тренери точно. Але з іншого боку, я думав, що це на краще. Я міг би зіграти жахливо у WJC, і вони не вибрали б мене у другому раунді. І це може бути інша команда. Звичайно, я міг би навіть піднятися вище, якби добре грав. Але міг навіть залишитися у ВХЛ. Я сказав собі, що все найкраще.

Дарія Тубольцева: Я пам’ятаю цей проект. І я пам’ятаю, що мені довелося перевірити, якого гравця «Тампа Бей Лайтнінг» обрав 48-м вибором. Перш за все, вам було майже 20, і це вже був ваш третій проект. Раніше на вас ніхто не звертав уваги. По-друге, ти не грав у WJC, не грав багато за національну збірну, але якимось чином Блискавка підібрала тебе.

Олексій Волков: Чесно кажучи, розвідники відвідували мене ці два роки. Вони сказали мені, що все добре, і вони виберуть мене в наступних турах. Я сказав: добре, буду дуже радий. Але мене ніхто не відібрав. Я не дуже думав про це. Протягом останнього року до мене приходило багато розвідників. Ймовірно, 15 різних команд. Блискавки були однією з найактивніших команд. Багато їх людей відвідували мене, в тому числі Ел Мюррей, директор аматорського скаутингу, та його помічники. Я навіть уявити не міг, що мене відберуть так високо. Але я знав, що це буде Блискавка. Я навіть боявся, що якась інша команда раніше мене дістане. Як вони мені сказали, вони також боялися, що я не пройду до третього туру.

Думаю, вони хотіли взяти Олексія Липанова до мене. Але, можливо, я помиляюся. Можливо, вони вибрали мене, бо ходили чутки, що інша команда намагатиметься отримати мене у другому чи третьому раунді, але Блискавка мала лише 76-й вибір у третьому раунді. Я був дуже здивований. Я був у нашому заміському будинку на День чернетки і дуже переживав з цього приводу. Оскільки я вже мав поганий досвід: мені довелося піти в КХЛ, але мене не обрали на проекті імпорту ХЛ. І я навіть не прийшов на збори СКА, брехав своїй команді. Мені було 18 років, і я вирішив поїхати до Канади. Мій агент сказав мені, що мене оберуть. Навчальний табір розпочинається 27 травня, а проект імпорту - 1 червня. І мені довелося чекати і думати про привід, чому я не приходжу. Я сказав, що захворів, маю діарею і не можу сісти в поїзд. Вони сказали мені взяти памперси і прийти туди, ха-ха. Зрештою мене не обрали, я був дуже вражений. Агент зателефонував мені і сказав: "Приходьте в УШЛ". Якого біса? Отже, я прийшов на тренувальний табір СКА. Мене покарали, зменшили зарплату на 50 відсотків.

Дарія Тубольцева: Молоді гравці не отримують великих грошей у СКА, не тільки там.

Алекс Волков: Я грав за російську команду. Якщо ви граєте за національну збірну, ви отримуєте в чотири рази більше, ніж інші.

Дарія Тубольцева: Багато хороших гравців з МХЛ отримують близько 20 000 рублів на місяць (близько 300 доларів).

Олексій Волков: У нас було втричі більше за них. Через те, що грав за національну збірну. Я не думаю, що це погано. Я думаю, що це скрізь однаково, не тільки в СКА. І забрали половину моєї зарплати.

Дарія Тубольцева: Чи з’ясували причину, через яку ви спізнились?

Олексій Волков: Так, вони не дурні. Ось чому я був покараний. Але вони «пробачили» мене через рік і переписали зі мною контракт. Я підписав контракт, який я мав отримати без покарання. Зарплата щороку збільшується. Але до призову в НХЛ я вирішив піти знову. Контракт із СКА закінчився, вони зробили мені кваліфікаційну пропозицію. Я чекав, хоча вони просили мене підписати це якомога швидше. Вони, напевно, розуміли, що щось не так. Уявіть, про що мені думати, що робити? Якщо мене ніхто не відбирає, це закінчено. Я навіть не спостерігав за початком другого туру. Вимкнув телефон, ляг у ліжко і втупився у стелю. І тоді до мене підбігає мій брат і каже, що мене обрали 48-м вибором. Я хоч він брехав. Я був дуже здивований. Багато людей привітали мене. На той момент я міг сказати, що їду.

Дарія Тубольцева: Отже, ви чекали до кінця на свій страх і ризик?

Олексій Волков: Ні, проект НХЛ був наприкінці червня, а збори були перенесені на початок липня. Я б підписав контракт, коли приїхав туди. Це був перший раз, коли вони надіслали мені копію договору на підпис. В основному ви просто приїжджаєте до їх офісу в Санкт-Петербурзі та підписуєте контракт. Якщо мене не обрали, я буду вести переговори про умови там. Оскільки кваліфікаційна пропозиція, як правило, є стандартною, є невелике підвищення зарплати, але це все. Але коли мене обрали, я відразу сказав, що я їду.

Дарія Тубольцева: Чому ти хотіла піти? Не бачили себе в СКА?

Олексій Волков: Я просто розумів, що не буду там розвиватися. Я розумів, що важко буде потрапити до першої команди, незалежно від того, який я гравець. Тоді це було так, зараз це змінилося, вони почали давати шанси молодим гравцям.

Дарія Тубольцева: Мене здивувало, що ви набрали 50 очок у АХЛ на рік після гри у ВХЛ.

Олексій Волков: Я раніше думав, що мені пощастило, але другий курс був таким самим. Я завжди любив забивати голи. Для мене було великим досягненням те, що я встановив новий рекорд для новачків у цілях, який раніше проводив Седрік Пакетт. У нього було 22 голи, а я забив 23. Але Алекс Барре-Буле мене побив, проте в минулому сезоні забив 34 голи.