Паратрофія

Медичний експерт статті

Паратрофія (raratrophia; rara- + trophe - харчування) - це патологічний стан, що характеризується хронічним порушенням харчування дітей у ранньому віці і супроводжується розладом функцій організму, відповідальних за обмін речовин, що характеризується наявністю надмірної або нормальної ваги, а також гідролірованість тканин.

[1]

Причини паратрофії

Основною причиною розвитку паратрофії є надмірне, одностороннє (як правило, вуглеводне) харчування з дефіцитом білка. Це може бути при правильній організації годівлі (переважання в раціоні зернових та борошняних страв, порушення техніки приготування адаптованих сумішей, рекомендованих для штучного вигодовування, з надмірною концентрацією сухої речовини), особливо у неактивних дітей

Клінічні та біохімічні дані дозволяють розрізнити дві форми паратрофії:

ліпоматозний - аліментарний відгодівля у поєднанні зі спадковою гіперліпосинтетичною спрямованістю метаболізму, прискорене всмоктування та підвищене засвоєння жирів;
Пастоза (ліпоматозно-пастоподібна) - порушення обміну речовин в органах нервової, імунної та ендокринної систем.

Симптоми паратрофії

Ліпоматозна форма паратрофії характеризується надмірним відкладенням жиру в підшкірній жировій клітковині. У цьому випадку протягом тривалого часу залишається рожеве забарвлення шкіри та видимих слизових оболонок, задовільний тургор тканин.

Паразитична форма паратрофії часто спостерігається у дітей зі своєрідним фенотипом (м’які округлі форми тіла, округле обличчя, широкий овал, широко розставлені очі, коротка шия, відносно широкі плечі, множинні стигматичні дисембріогенези), що характеризуються пастозою та зниженням тургору тканин, блідість шкіри, гіпотонія, нестабільність емоційного тонусу, неспокійна поведінка, порушення сну, затримка моторного розвитку).

Діти з пастозною формою паратрофії схильні до алергічних реакцій негайного типу, гострого перебігу рахіту, частих вірусних та бактеріальних захворювань, дисбактеріозу кишечника. Часто у дітей з пастозною формою паратрофії реєструється тимомегалія.

Співвідношення маси тіла та зросту у дітей з паратрофією є нормальним, але при порівнянні цих параметрів із середнім віком у дітей з паратрофією спостерігається тенденція до збільшення (маса тіла перевищує середні вікові показники до 10%, ріст на 1-2 см) помітний. Крива збільшення маси тіла крута.

Критерії діагностики паратрофії

Анамнестичні діагностичні критерії дозволяють виявити етіологічні та схильні фактори, спадковість, властиву ожирінню та метаболічним захворюванням: внутрішньоутробне «перегодовування», зловживання висококалорійною їжею, високобілковим харчуванням, перевантаження електролітами, споживання калорій у другій половині дня, недостатня рухливість дитини, нейроендокринні розлади.

Клінічні критерії діагностики: тяжкість клінічних та лабораторних ознак залежить від тяжкості та клінічної форми паратрофії.

Синдром порушення обміну речовин:

перевищення маси тіла;
порушення пропорційності збірки;
надмірне відкладення жирової тканини;
ознаки полігіповітамінозу;
блідість;
пастозність шкіри;
зниження тургору тканин;
млявість, порушення сну та терморегуляція.
вибіркове зниження (діти не їдять рослинну їжу приманки, іноді м’ясо) або посилення (віддають перевагу молочним продуктам, крупам) апетит;
високий нерівномірний приріст ваги (лабільність кривої ваги);
розлад стільця (запор або розрідження);
ознаки функціональних розладів шлунково-кишкового травлення (за копрограмою).

Синдром зниженої імунологічної реактивності:

схильність до частих інфекційних захворювань із затяжним перебігом;
Захворювання органів дихання часто рецидивують, протікають з обструктивним синдромом та важкою дихальною недостатністю.

Критерії лабораторної діагностики:

Аналіз крові - це анемія.
Біохімічний аналіз крові - диспротеїнемія, зниження вмісту глобулінів і відносне збільшення альбумінів, гіперліпідемія, гіперхолестеринемія, кривий тип кривої цукру.
Копрограма:
- при розладі молочного харчування - стілець гнильний, щільний, блискучий (жирно-мильний), реакція калу лужна, нейтральний жир, мило, часто визначається гнильна мікрофлора:
- при розладі злакових культур - стілець жовтий або коричневий, щільний, рясний (при дисфункції - пінистий, зелений), реакція стільця кисла, нерідко визначається позаклітинний і внутрішньоклітинний крохмаль, йодофільна мікрофлора.
Імунограма - диссимуноглобулінемія, зниження показників неспецифічної резистентності.

[2], [3], [4], [5], [6], [7]

Приклад формулювання діагнозу

Паратрофія ІІ ступеня, конституціонально-аліментарна, ліпоматозно-пастозна форма, період прогресування.

[8], [9]

Лікування паратрофії

Уточнення та усунення можливої причини паратрофії.
Організація раціонального дієтичного харчування та режиму дня.
Організація рухового режиму.
Реабілітаційні заходи.
Своєчасна діагностика та лікування супутньої патології.

Принципи дієтотерапії

Організація раціонального, збалансованого харчування.
Годування за режимом.
Оптимізація водного режиму.

Проведення покрокового дієтичного лікування:

I етап (розвантаження) передбачає скасування висококалорійної їжі та всіх видів прикорму. Загальна кількість їжі відповідає віковим нормам. Найкращий продукт - це грудне молоко. Після 6 місяців бажано поєднувати грудне молоко та кисломолочні суміші. Тривалість етапу 7-10 днів.
II етап (перехідний) триває 3-4 тижні. Дітям старше 4 місяців вводять приманки, що відповідають віку, починаючи з овочевого пюре.
III стадія (мінімально-оптимальна дієта) - дитина отримує всі види прикорму, що відповідають віку. Розрахунок необхідної кількості білка проводиться за фактичною масою тіла. Потреба в жирах, вуглеводах, калоріях - на вагу тіла.

Організація рухового режиму

Щоденний масаж та гімнастика, регулярне (не менше 3-4 годин на день) перебування на свіжому повітрі, повітрі та гідропроцедурах. Діти на 2-4 тижні раніше змінюють віковий режим дня.

Схема диспансерного спостереження та реабілітації дітей раннього віку з хронічними порушеннями харчування, такими як гіпотрофія

Тривалість спостереження - 1 рік.

Період клінічних проявів - 1 місяць. Здійснюйте загальний аналіз крові 1-2 рази, аналіз сечі 1 раз, копрограму - 1 раз, огляд у педіатра - щотижня. Біохімічний аналіз крові (білок та його фракції, сечовина, креатинін, лужна фосфатаза, кальцій, фосфор, залізо, калій, глюкоза), кал на дисбактеріоз, проводять пілокарпіновий тест, ЕКГ, УЗД органів травлення. Консультації - невропатолог, ендокринолог, гастроентеролог.

Період реконвалесценції - до 1 року. Проводити загальний аналіз крові - кожні 3 місяці, аналіз сечі один раз на 6 місяців, копрограму кожні 3 місяці, огляд педіатра щомісяця з антропометрією (зріст, маса тіла, окружність грудної клітки, голова, індекс жирності Чулички). За показаннями проводять біохімічний аналіз крові (білок та його фракції, сечовина, креатинін, лужна фосфатаза, кальцій, фосфор, залізо, калій, глюкоза), кал на дисбіоз, проводять тест на пілокарпін, проводять електрокардіограму, УЗД травного тракту . Консультації невролога, ендокринолога, гастроентеролога.

Критерії зняття з диспансерного обліку

Поступова нормалізація показників фізичного, психоемоційного та статично-рухового розвитку. Задовільний тургор тканин. Підвищена стійкість до інфекцій. Нормалізація клінічних та біохімічних показників крові.

Профілактичні щеплення

Відповідно до календаря профілактичних щеплень. За показаннями в індивідуальному вираженні.