Ожиріння та обсяг гіпофіза - кореляційне дослідження з використанням тривимірної магнітно-резонансної томографії

Інформація про статтю

Uli Fehrenbach, Charité - Universitätsmedizin Berlin, відділ радіології/Інститут нейрорадіології, Augustenburger Platz 1, 13353 Берлін, Німеччина. Електронна адреса: [електронна пошта захищена]

Анотація

Призначення

Ожиріння стало основною проблемою здоров’я і пов’язане з ендокринними розладами та порушенням осі гіпоталамус-гіпофіз. Метою цього дослідження було співвіднесення об'єму гіпофіза, визначеного за допомогою рутинної магнітно-резонансної томографії, з характеристиками пацієнта, зокрема індексом маси тіла та ожирінням.

Матеріал і методи

Загалом було включено ретроспективно 144 «здорових» пацієнтів з нормальними показниками у церебральній магнітно-резонансної томографії. Об'єм гіпофіза вимірювали у постконтрастних тривимірних Т1-зважених послідовностях. Полігональну тривимірну цікаву область, що охоплює весь гіпофіз, оцінювали вручну. Фізичні характеристики (стать, вік, зріст тіла та індекс маси тіла) корелювали з обсягом гіпофіза. Було проведено кілька підгрупових та регресійних аналізів.

Результати

Обсяги гіпофіза були значно більшими у жінок, ніж у чоловіків (стор 0,05). Регресійний аналіз показав, що збільшення обсягу гіпофіза пов'язане з вищим індексом маси тіла, незалежно від статі, віку та зросту тіла.

Висновок

Об'єм гіпофіза збільшений у людей із ожирінням, і високий індекс маси тіла може розглядатися як незалежний провісник збільшення об'єму гіпофіза. Отже, збільшення залози може бути зображувальним показником дисфункції на осі гіпоталамус-гіпофіз. Окрім статі та віку, рентгенологи повинні враховувати індекс маси тіла при діагностиці аномальних змін об’єму гіпофіза.