Клінічне випробування: пероральне годування м’якою дієтою порівняно з чистою рідкою дієтою як початковий прийом їжі при легкому гострому панкреатиті

Кафедри клінічного харчування

Гастроентерологія, Азіатський інститут гастроентерології, Сомаджигуда, Хайдерабад, Індія

Кафедри клінічного харчування

Гастроентерологія, Азіатський інститут гастроентерології, Сомаджигуда, Хайдерабад, Індія

Резюме

Передумови При легкому гострому панкреатиті традиційним лікуванням було початкове голодування та пероральне годування прозорими рідинами для запобігання несприятливим шлунково-кишковим подіям, таким як біль. Дієта поступово переходить до м’яких твердих речовин, і планується виписка з лікарні, виходячи з терпимості пацієнтів до твердої дієти.

Мета Визначити тривалість госпіталізації та толерантність до перорального годування при застосуванні м’якої дієти порівняно з чіткою рідкою дієтою.

Методи Сто один пацієнт з легким гострим панкреатитом був рандомізований для того, щоб отримувати або чітку рідку дієту, або м'яку дієту, коли було розпочато пероральне годування. Частоту болю, загальну тривалість та тривалість госпіталізації після годування та споживання дієти контролювали. Виписка з лікарні була вирішена медичною групою без участі координаторів дослідження.

Результати Статистично значуще зменшення тривалості госпіталізації (загальної та після годування) медіани 2 доби спостерігалось у пацієнтів, які отримували м'яку дієту (P

Вступ

Гострий панкреатит - це запальне захворювання підшлункової залози, що призводить до госпіталізацій. Загалом, 80% пацієнтів, госпіталізованих з гострим панкреатитом, класифікуються як легкі, які проходять в середньому за 5 днів. 1, 2 Лікування легкого гострого панкреатиту переважно підтримує, включаючи ефективний контроль болю, рідинну терапію та припинення прийому всередину, поки не буде майже повного зникнення болю та болю в животі. 3 Практика припинення прийому всередину до усунення болю заснована на тому, що передчасне годування може спричинити загострення. 4 Відновлення перорального годування розглядається, як тільки біль у животі, нудота та блювота вщухнуть і звуки кишечника повернуться. Годування починають із використанням чіткої рідкої дієти (ХЛЗ), яка поступово переходить до м’якої дієти з низьким вмістом жиру, як переноситься пацієнтом (наприклад, відсутність рецидивів болю або блювоти). Згодом, якщо пацієнт продовжує добре працювати без посилення болю в животі, планується виписка з лікарні. 5, 6

Ідея розпочинати пероральне годування рідиною заснована на припущенні, що прозорі рідини не повинні чинити помітного стимулюючого впливу на екзокринну функцію підшлункової залози, якщо годування здійснюється поступово відповідно до індивідуальної толерантності. 7 Однак ця послідовність може продовжити госпіталізацію пацієнта та нести витрати. Попереднє дослідження висувало гіпотезу, що пацієнти з легким гострим панкреатитом, які отримували м'яку дієту з низьким вмістом жиру (СД), мали б менший термін госпіталізації (ЛОГ), хоча воно не дало значних результатів 8. Ми припустили, що пацієнти з легким гострим панкреатитом зможуть переносити пероральний СД як початковий прийом їжі і будуть виписані зі стаціонару швидше порівняно з ХЛЛ.

Матеріали та методи

Послідовні пацієнти з легким гострим панкреатитом, прийняті з причини болю в животі з вересня 2007 року по лютий 2008 року в Азіатському інституті гастроентерології, який є єдиним спеціальним великим центром рефералів, були включені в дослідження на основі таких критеріїв включення:

Амілаза та/або ліпаза, що перевищує верхню межу норми в три рази або перевищує верхню межу в два рази, та комп’ютерна томографія, що показує однозначний гострий панкреатит та запалення підшлункової залози.

Легкий гострий панкреатит [відсутність панкреонекрозу, абсцесу та псевдокісти, відсутність дисфункції органу, гіпотонія (систолічна 9

Критеріями виключення були:

Пацієнти з дисфункцією органів та новоутвореннями, пацієнти після хірургічного втручання, вагітні жінки, пацієнти з такими інфекціями, як туберкульоз, ВІЛ/СНІД, важкий гострий панкреатит.

Пацієнти з гострим панкреатитом, які отримували ентеральну підтримку через зондове годування або парентеральне харчування і які отримували парентеральні наркотики від болю в животі в день годування.

Пацієнти з гострим хронічним панкреатитом, які отримували ферментні добавки.

Результати

Первинним результатом дослідження був LOH з моменту годування до виписки. Вторинні результати включали частоту припинення пацієнтами перорального годування через непереносимість, таку як біль, нудота та блювота.

Статистичні методи

Обсяг вибірки у 100 пацієнтів був розрахований відповідно до необхідності для виявлення скорочення тривалості перебування в лікарні на 1 день із 85% потужністю та двостороннім P‐значення 0,05. LOH після годівлі та загальний LOH порівнювали між досліджуваними групами за допомогою тесту рангової суми Вілкоксона. Частка пацієнтів у кожній групі, яка потребувала припинення дієти після згодовування, порівнювалася за допомогою точного тесту Фішера. В дослідницькому аналізі одновимірне співвідношення шансів з 95% довірчим інтервалом було розраховано за допомогою тесту Фішера Точного та т- тестові методи для виявлення змінних, потенційно пов'язаних із припиненням годування через біль, нудоту або блювоту після зарахування на навчання. Такі змінні включали вік, стать, індекс маси тіла, показники панкреатиту та болі в животі на момент повторного годування. Інші змінні порівняно між досліджуваними групами включали час між госпіталізацією та споживанням першого прийому їжі, спожиті калорії під час першого прийому їжі та на 1-й день дослідження, грами жиру, спожиті під час першого прийому їжі та на 1-й день дослідження, та загальна кількість страви, спожиті в досліджуваний день 1. Усі статистичні аналізи проводились із використанням spss версії 13 (SPSS Inc., Чикаго, Іллінойс, США) та двостороннього P‐значення

Результати і обговорення

Сто пацієнтів з легким гострим панкреатитом були зараховані до за критерії включення та рандомізовані до CLD (n = 52) або SD (n = 49) на момент повторного годування. Усі пацієнти отримували стандартизовану дієту, і їм не дозволялося вживати нічого, крім стандартизованої дієти, в день 1 та 2 дослідження.

Характеристика пацієнта

Базові характеристики учасників дослідження наведені в таблиці 1. Вік, стать, індекс маси тіла пацієнтів, причина панкреатиту та тип панкреатиту (наприклад, гострий та гострий при хронічному) були однаковими у групах CLD та SD.

Характеристика CLD (n = 52) SD (n = 49)

Середній вік (с.д.), роки	39 (13)	37 (12)
Чоловік (%)	44 (86,3)	39 (79,5)
Середній індекс маси тіла (с.д.)	20,9 (3)	21,3 (4)
Причина панкреатиту (%)
Камені в жовчному міхурі	9 (17,3)	7 (14,3)
Алкоголь	25 (48)	26 (53)
Невідомо	18 (34,6)	12 (24,5)
Інші	-	4 (8,2)
Тип панкреатиту (%)
Гостра	41 (78,8)	40 (81,6)
Гострий на хронічний *	11 (21,2)	9 (18,4)

CLD, чітка рідка дієта; СД, м’яка дієта; с.д.д., стандартне відхилення.
* Гострий при хронічному панкреатиті визначався як загострення запалення, яке накладається на відомий хронічний панкреатит. 9

Тривалість госпіталізації (LOH): первинний результат

Існувала суттєва різниця між LOH після годування та загальним LOH між двома дієтами (таблиця 2). Медіана LOH після годування становила 6 днів у CLD та 4 дні у SD (IQR 4–8 у CLD; 2–5 у SD). Відповідні середні показники LOH після вигодовування становили 6,75 (s.d. 3.37) та 4.18 (s.d. 2.86) днів для груп CLD та SD відповідно. Таким чином, різниця середнього рівня LOH після годування становила 2,57 днів (т = -413, 95% ДІ = -3,8 до -1,332, P Таблиця 2. Результати клінічного випробування

Результат CLD (n = 52) SD (n = 49) P

Припинення годування
Через біль (n)	3	4	0,85
Через нудоту, блювоту (n)	4	0	0,12
Тривалість госпіталізації після годування [медіана (IQR)]	6 (4–8)	4 (2–5)	Більше того, мало уваги приділяється оптимізації дієтичного управління гострим гострим панкреатитом, хоча ця форма представляє більшість випадків. 11 Коли починати пероральне годування - це питання, яке виникає у кожного пацієнта, який одужує від гострого панкреатиту. Багато клініцистів починають пероральне годування, коли біль у животі відсутній і болючість живота покращується. 8, 12 Традиційно пацієнти відновлюють годування ХЛЗ, яке поступово переходить до м’якої дієти з низьким вмістом жиру, як переноситься пацієнтом, хоча, коли приймати їжу і вибір дієти не ґрунтується на вагомих доказах легкого гострого панкреатиту. 8

Ми висунули гіпотезу, що пацієнтів з легким гострим панкреатитом можна було швидше виписати із лікарні, якщо вони відновлять пероральне годування СД порівняно з ХЛЛ, і було виявлено, що рівень ЛОГ після загальної годівлі та загальний ЛОГ були значно нижчими у пацієнтів, хворих на СД, ніж у хворих на ХЛЛ. (P 13 Ми спостерігали відмову переносити початкове пероральне годування через біль у 11% нашої досліджуваної групи. Ми були обережні, щоб виключити пацієнтів з органною недостатністю, некрозом підшлункової залози та парентеральними наркотиками під час годування, щоб бути впевненим у толерантності до годування пероральною дієтою.

Ми також висунули гіпотезу про те, що СД не призведе до того, що надмірна кількість пацієнтів буде страждати від болю порівняно з ХЛД, і спостерігали, що не було значної різниці у частці пацієнтів, які не переносили СД як початковий прийом їжі при легкому гострому панкреатиті (чотири з SD, нуль CLD; P = 0,852). Припинення прийому оральної дієти після годування через біль, нудоту та блювоту сталося у 11 пацієнтів (у семи хворих на ХЛД, у чотирьох пацієнтів із СД). Жодна з дієт не асоціювалась із суттєво підвищеним рівнем припинення годування (табл.

Було п’ятеро пацієнтів (4,9%), які припинили пероральну дієту після повторного годування через рентгенографічні та ендоскопічні процедури в рамках управління стаціонаром, яке знаходилось на розсуд медичної групи. Кількість пацієнтів, які припинили дієту після годування через процедури, була однаковою в обох групах (три пацієнти з ХЛД; двоє пацієнтів із групою СД). Ми також провели підгруповий аналіз між діабетиками та недіабетиками двох груп і виявили, що не було значної різниці в переносимості дієт (P = 0,792) та LOH (P = 0,861). Не спостерігалося такої різниці між хворими алкоголем та не алкоголіком (LOH: P = 0,58; непереносимість: P = 0,068).

Загальна кількість їжі, спожитої в перший день дослідження, була однаковою в обох групах (таблиця 3). Дієтичні дані щодо калорій та грамів жиру, спожитих під час першого прийому їжі та в перший день дослідження, оцінювались у всіх пацієнтів обох груп. Пацієнти, рандомізовані на СД, споживали значно більше калорій як під час першого прийому їжі, так і в день дослідження і значно більше грамів жиру в день дослідження у порівнянні з пацієнтами, рандомізованими на ХЛД (P Таблиця 3. Дієтичні дані пацієнтів

Подяка

Автори висловлюють подяку всім учасникам дослідження. Вдячна за допомогу, яку надали пані Саба Фірдоус, пані С. С. Мадхуліка та пані Гоуер Фатіма у збиранні та аналізі даних. Декларація про особисті та фінансові інтереси: Немає.

Таблиця S1. Харчові цінності (а) чистої рідкої дієти та (б) м’якої дієти.

Зверніть увагу: видавництво Blackwell не несе відповідальності за зміст або функціональність будь-яких допоміжних матеріалів, наданих авторами. Будь-які запити (крім відсутніх матеріалів) слід направляти до відповідного автора статті.

Опис імені файлу

APT_3794_sm_tables1.doc60,5 КБ

Підтримуючий інформаційний пункт

Зверніть увагу: Видавець не несе відповідальності за зміст або функціональність будь-якої допоміжної інформації, наданої авторами. Будь-які запити (крім відсутнього вмісту) слід направляти до відповідного автора статті.