Для тих, хто пережив рак молочної залози, вживання сої, прив’язаної до збільшення тривалості життя

Для тих, хто пережив рак молочної залози, вживання сої, прив’язаної до збільшення тривалості життя

Нові дослідження показують, що вживання соєвого молока, едамаме та тофу не має шкідливих наслідків для жінок, хворих на рак молочної залози, як деякі стурбовані. Насправді для деяких людей, які перенесли рак молочної залози, було встановлено, що споживання сої пов'язане з більш тривалим життям. Джастін Салліван/Getty Images сховати підпис

молочної

Нові дослідження показують, що вживання соєвого молока, едамаме та тофу не має шкідливих наслідків для жінок, хворих на рак молочної залози, як деякі стурбовані. Насправді для деяких людей, які перенесли рак молочної залози, було встановлено, що споживання сої пов'язане з більш тривалим життям.

Джастін Салліван/Getty Images

Жінки з раком молочної залози іноді отримують заплутані повідомлення про продукти на основі сої, включаючи соєве молоко, едамаме та тофу.

З одного боку, дослідження показали, що естроген-подібні сполуки в сої - так звані ізофлавони - можуть інгібувати розвиток або рецидив раку молочної залози.

З іншого боку, існує занепокоєння тим, що споживання продуктів на основі сої може перешкоджати ефективності препаратів від раку молочної залози, таких як тамоксифен.

Нове дослідження допомагає вирішити це питання. "Наші результати дозволять припустити, що споживання соєвої їжі не має шкідливого впливу", - говорить Фанг Фанг Чжан, епідеміолог раку з Університету Тафтса.

А для деяких людей, які пережили рак молочної залози, соя здається корисною. Дослідження прив’язало більш високе споживання сої до більш тривалого життя після раку молочної залози, особливо для жінок з раком молочної залози з негативним рецептором гормонів - які, як правило, агресивні та не реагують на гормональну терапію.

"Ми виявили зниження смертності від усіх причин на 21 відсоток серед жінок із найбільшим споживанням їжі [сої] в порівнянні з тими, хто споживав найнижче", - сказав нам Чжан.

Результати засновані на дослідженні 6 235 жінок із раком молочної залози в США та Канаді, які всі були зареєстровані в реєстрі сімей раку молочної залози. Жінки заповнювали анкети щодо частоти їжі, тому дослідники могли оцінити, скільки сої вони споживали.

Ця користь від кращих шансів на виживання була обмежена жінками у дослідженні з гормонально-негативними рецепторами раку. Дослідники не виявили жодних асоціацій для жінок, які споживають сою, які мали позитивні пухлини гормональних рецепторів, або тих, хто отримував гормональну терапію.

Дослідження азіатських жінок показали, що соя може захистити від раку молочної залози. А дослідження 2009 року, в яке було включено 5000 китайських людей, які пережили рак молочної залози, дійшло висновку, що ті, хто споживав найбільше сої, пройшли краще протягом чотирьох років після діагностики та лікування.

Чжан каже, що з огляду на свідчення з Азії, вона не була здивована, побачивши користь для жінок і в Північній Америці. Її висновки опубліковані в журналі Cancer.

У супровідній редакційній статті Омер Куцук, онколог, який вивчав харчування та профілактику раку в Інституті раку Вінсіп при Університеті Еморі, стверджує, що нові дані допомагають відповісти на питання, чи безпечна соя для жінок. "Зараз ми маємо докази того, що соєва їжа не тільки запобігає раку молочної залози, але й приносить користь жінкам, які страждають на рак молочної залози", - підсумовує Куцук.

Але є деякі обмеження щодо дослідження. Наприклад, дослідники відзначають, що жінки, які споживали більше сої у своєму дослідженні, також мали тенденцію до вищих доходів та здоровішого способу життя - фактори, які також можуть впливати на довголіття.

Є й інші запитання без відповіді, за словами Маріан Нойхузер, зареєстрованого дієтолога та дієтолога-епідеміолога Центру досліджень раку Фреда Хатчінсона. За її словами, дані нового дослідження - це "шматочок головоломки".

Вона зазначає, що кількість ізофлавонів сої, яку споживали північноамериканські жінки в ході дослідження, було досить мало - менше 2 міліграм на день. "Якщо порівняти це з азіатським населенням, яке в середньому споживає 40-50 міліграмів, це досить низько", - каже вона.