Цільнозернова дієта на основі злаків знижує рівень інсуліну та тригліцеридів у плазмі крові у осіб з метаболічним синдромом

Приналежності

  • 1 Інститут харчових наук, Національна дослідницька рада, Via Roma 64, 83100 Avellino, Італія. Електронна адреса: [email protected].
  • 2 Кафедра клінічної медицини та хірургії Університету Федеріко II, Неаполь, Італія.
  • 3 Інститут харчових наук, Національна дослідницька рада, Via Roma 64, 83100 Avellino, Італія.
  • 4 Департамент харчових наук, BioCentre, Шведський університет сільськогосподарських наук, Упсала, Швеція.
  • 5 Метаболічний відділ, Інститут біомедичної інженерії, Національна дослідницька рада, Падуя, Італія.

Автори

Приналежності

  • 1 Інститут харчових наук, Національна дослідницька рада, Via Roma 64, 83100 Avellino, Італія. Електронна адреса: [email protected].
  • 2 Кафедра клінічної медицини та хірургії Університету Федеріко II, Неаполь, Італія.
  • 3 Інститут харчових наук, Національна дослідницька рада, Via Roma 64, 83100 Avellino, Італія.
  • 4 Департамент харчових наук, BioCentre, Шведський університет сільськогосподарських наук, Упсала, Швеція.
  • 5 Метаболічний відділ, Інститут біомедичної інженерії, Національна дослідницька рада, Падуя, Італія.

Анотація

Передумови та мета: Донедавна дуже мало досліджень втручання досліджували вплив цільнозернових злаків на постпрандіальний метаболізм глюкози, інсуліну та ліпідів, а існуючі дослідження дали неоднозначні результати. Завданням цього дослідження було оцінити наслідки 12-тижневого втручання з цільнозерновим або вишуканою дієтою на основі злаків на обмін глюкози, інсуліну та ліпідів після їжі у осіб з метаболічним синдромом.

дієта

Методи та результати: Шістдесят один чоловік та жінка віком від 40 до 65 років із метаболічним синдромом були набрані для участі у цьому дослідженні, використовуючи паралельний дизайн групи. Після 4-тижневого періоду обкатки учасники були випадковим чином призначені на 12-тижневу дієту на основі цільнозернових продуктів (цільнозернова група) або рафінованих злакових продуктів (контрольна група). Зразки крові відбирали на початку та в кінці втручання, як натще, так і через 3 години після обіду, для вимірювання біохімічних показників. Для порівняння між групами використовували узагальнену лінійну модель (GLM). Загалом, 26 учасників у контрольній групі та 28 у цільнозерновій групі завершили дієтичне втручання. Вибування (п’ять у контрольній та дві у цільнозерновій групі) не вплинули на рандомізацію. Через 12 тижнів відповіді на інсулін та тригліцериди після їжі (оцінювались як середня зміна через 2 та 3 години після їжі відповідно) зменшились на 29% та 43% відповідно у групі цільнозернових культур порівняно з періодом обкатки. Відповіді на інсулін та тригліцериди після їжі були значно нижчими в кінці втручання у групі цільного зерна порівняно з контрольною групою (p = 0,04 та p = 0,05; відповідно), тоді як не було змін у реакції глюкози та інших оцінених параметрів після їжі.

Висновки: Дванадцятитижнева цільнозернова дієта на основі зернових, у порівнянні з рафінованими пластівцями, знизила відповідь на інсулін після їжі та тригліцериди. Цей висновок може мати наслідки для ризику діабету 2 типу та серцево-судинних захворювань.

Ключові слова: Зернові волокна; Обмін глюкози; Обмін інсуліну; Ліпіди; Цільного зерна.