Аналіз якості дієти та дієтичних звичок дітей та підлітків з діабетом 1 типу

Кароліна Длужняк-Голаска

1 Кафедра клінічної дієтології Факультету наук про здоров'я, Варшавський медичний університет, Варшава, Польща

Маріуш Панчик

2 Відділ викладання та результати навчання, Факультет наук про здоров'я, Варшавський медичний університет, Варшава, Польща, [email protected]

Дорота Шостак-Венгерек

1 Кафедра клінічної дієтології Факультету наук про здоров’я Медичного університету Варшави, Варшава, Польща

Агнешка Шиповська

3 Кафедра педіатрії, Перший медичний факультет, Медичний університет Варшави, Варшава, Польща

Беата Сіньська

4 Кафедра харчування людини Факультету наук про здоров'я, Медичний університет Варшави, Варшава, Польща

Анотація

Вступ

Дієтичні звички хворих на цукровий діабет 1 типу є ключовими елементами лікування, оскільки вони сприяють нормалізації глікемії та підтримці нормальної маси тіла (КТ), концентрації ліпідів та рівня артеріального тиску. Тому метою цього дослідження було проаналізувати дієтичні звички та перевірити вплив якості дієти на дозування інсуліну та вибрані клінічні змінні.

Матеріали та методи:

Дослідження включало 194 випробуваних (8–18 років), які страждали на цукровий діабет 1 типу та лікувались за допомогою інсулінової помпи. Модифікований опитувальник KomPAN був використаний для оцінки харчових звичок та частоти споживання обраних продуктів. Виділено дві групи пацієнтів: G1 (гірша якість дієти) та G2 (краща якість дієти). Також були зібрані клінічні дані.

Результати

Дуже низькі показники були відзначені у всій досліджуваній групі щодо індексу здорового харчування (27,6 ± 11,1, 3,8–61,0). Поділивши учасників на групи, було помічено, що G1 включає більше хлопчиків (63,8%), а більше дівчат виявляється в G2 (66,9%). Пацієнти G2 рідше вибирали солодкі та солоні закуски та смажені страви, вони вживали варені страви та частіше уникали підсолоджування цукром або медом. У пацієнтів G1 спостерігалися такі характеристики: більша тривалість захворювання (6,5 проти 5,2 року), вищі дози інсуліну (0,86 проти 0,76 од/кг маси тіла на добу) та надмірна вага (31,0% проти 17,6%) та недостатня вага (19,0% проти 8,8%) відзначали вдвічі частіше. Ми не спостерігали відмінностей щодо концентрації глікованого гемоглобіну та ліпідів у сироватці крові та значень артеріального тиску.

Висновок

Отримані дані виявили незадовільні дієтичні звички у дітей та підлітків із цукровим діабетом 1 типу та вказали на необхідність аналізу додаткових факторів, які можуть впливати на якість харчування пацієнтів.

Вступ

Матеріали та методи

Матеріали

У дослідження було включено 194 пацієнта (112 дівчаток та 82 хлопчики) у віці 8–18 років, госпіталізованих до Навчального відділення дитячої діабетології та педіатрії Незалежної державної дитячої навчальної лікарні у Варшаві (вибірка для зручності). Критеріями включення були діагноз діабету 1 типу принаймні за 1 рік до дослідження та лікування за допомогою інсулінової помпи. Пацієнти з іншим типом діабету або супутніми хронічними захворюваннями, що вимагають модифікації дієти (наприклад, целіакія), тривалість захворювання Таблиця 1), були розроблені на основі другої частини опитувальника для всебічної оцінки якості дієти. Класифікація продуктів на "здорові" та "шкідливі для здоров'я" була проведена на основі чинних рекомендацій PTD.6. Відповідно до процедури, запропонованої авторами опитувальника KomPAN, необроблені бали перетворювались у реальні цифри та виражались у разах/день ( 1 = 0, 2 = 0,06, 3 = 0,14, 4 = 0,5, 5 = 1, 6 = 2). Індекси кожного пацієнта обчислювали шляхом додавання частоти споживання (раз/день) обраних 11 («індекс здорової дієти») та 15 («індекс нездорової дієти») компонентів. Згодом для того, щоб стандартизувати діапазони індексів, ми розрахували загальні частоти споживання за наступними формулами: «індекс здорового харчування» = (100/20) × загальна частота споживання його одинадцяти компонентів (раз/день) і “індекс нездорової дієти” = (100/28) × загальна частота споживання 15 його компонентів (разів на день). Тому значення індексу можуть бути виражені за шкалою від 0 до 100 балів. Більш високі значення вказували на вищу інтенсивність споживання здорових або шкідливих для здоров'я продуктів.

Таблиця 1

Складові індексів якості харчування хворих на цукровий діабет 1 типу

Питання № «Індекс компонентів здорового харчування» у діабетиків Питання № «Індекс компонентів нездорової дієти» у діабетиків

16	Цільнозерновий хліб	12	Рафінований хліб
17	Цільнозернові макарони, рис або крупнозерниста крупа	13	Рафінований рис або дрібнозерниста крупа
18	Натуральні пластівці для сніданку	14	Ароматизовані пластівці для сніданку
23	Сирі овочі	15	Борошняні страви
26	Насіння бобових рослин	22	Фруктові соки або нектари
29	Натуральна мінеральна або джерельна вода	27	Солодкі закуски
31	Біле м’ясо	28	Підсолоджені газовані або негазовані напої
35	Молочні продукти без ароматизаторів	30	червоне мясо
39	Риба	32	Оброблене м’ясо
45	Рослинні олії	36	Молочні продукти зі смаками
47	Горіхи та насіння	37	М'які, тверді та плісняві сири
-	-	41	Вершкове масло
-	-	46	Сало
-	-	48	Солоні закуски
-	-	49	Фастфуд

На основі антропометричних даних індекс маси тіла (ІМТ) розраховували для кожного пацієнта за формулою: ІМТ = BW (кг)/зріст2 (м 2). Далі отримані значення інтерпретували на діаграмах зростання ІМТ для дівчат та хлопців у польському населенні у віці 3–18 років відповідно до діапазонів, визначених авторами.9 Крім того, значення коефіцієнта талії та зросту (WHtR) розраховували для кожного пацієнта виражається як відношення талії (см) до висоти (см). Цей індекс має універсальну граничну точку (0,5), вище якої визначається підвищений метаболічний ризик незалежно від статі, віку та етнічної приналежності10.

На підставі біохімічних даних оцінювали виникнення розладів ліпідів у кожного пацієнта. Аномальні значення були виявлені з концентрацією загального холестерину ≥200 мг/дл, холестерину ЛПНЩ ≥100 мг/дл, холестерину ЛПВЩ ≤40 мг/дл та тригліцеридів ≥150 мг/дл. вище чотирьох критеріїв. Контроль метаболізму також оцінювали у кожного пацієнта на основі концентрації глікованого гемоглобіну (HbA1C). Вважалося, що HbA1C ≥7,5% є ненормальним значенням.11 Більше того, значення артеріального тиску інтерпретувались із діаграмами зростання для дівчаток та хлопчиків у віці 7–18 років у польській популяції.12 Систолічний та/або діастолічний тиск при ≥95 центилі для вік, стать та зріст вважалися ненормальними.11

Статистичний аналіз

На першому етапі було використано кластеризацію даних методом k-середніх для розрізнення груп пацієнтів, що відрізняються за рівнем харчування. Виділення та розрізнення груп подібних об'єктів у двох кластерах проводилося в ході аналізу. Алгоритм неієрархічної кластеризації був реалізований на основі значень, розрахованих для двох показників: здорового та нездорового харчування у хворих на цукровий діабет. Було виділено дві групи пацієнтів: G1 (гірша якість дієти) та G2 (краща якість дієти).

Непараметричні тести використовувались для порівняння обох груп на другому етапі аналізу. Залежно від типу змінних проводили точний тест Фішера-Фрімена-Халтона або двосторонній точний тест Фішера та U-тест Манна – Уітні.

Під час третьої стадії оцінювали вплив вибраних метричних змінних (тривалість захворювання, СЕ/кг ТБ/добу, доза інсуліну U/кг ТБ/добу, рівні HbA1C) щодо здатності диференціювати обидві групи пацієнтів. Ми використали аналіз кривої робочої характеристики приймача (ROC) та модифікацію статистики, запропоновану Хенлі та Хаджіан-Тілакі, для порівняння площі під кривою (AUC) .13 Індекс Юдена був визначений для оцінки прогностичної здатності вимірювання та статистичної точки відсічення. .14

Всі розрахунки проводились за допомогою програмного забезпечення STATISTICA ™ 13.1 PL (Dell, Inc.). Рівень статистичної значущості припускали 0,05.

Результати

Середній бал, зазначений у всій досліджуваній групі щодо індексу здорового харчування, становив 27,6 ± 11,1 (3,8–61,0). Щодо індексу нездорової дієти, середній бал, отриманий усіма пацієнтами, становив 22,4 ± 11,1 (1,8–66,3). Учасники були розділені на дві групи: G1 (n = 58), що характеризується гіршою якістю дієти та G2 (n = 136) з кращою якістю дієти.