Вплив ненасичених жирних кислот на втрату ваги, склад тіла та біомаркери, пов’язані з ожирінням

Ванесса Чая Кайпперт

1 UFRJ-Федеральний університет Ріо-де-Жанейро, Ріо-де-Жанейро, Бразилія

вплив

Марселлі Кунья Олівейра дос Сантос Лопес

1 UFRJ-Федеральний університет Ріо-де-Жанейро, Ріо-де-Жанейро, Бразилія

Пірес Деніз де Карвалью

1 UFRJ-Федеральний університет Ріо-де-Жанейро, Ріо-де-Жанейро, Бразилія

Еліане Лопес Розадо

1 UFRJ-Федеральний університет Ріо-де-Жанейро, Ріо-де-Жанейро, Бразилія

Додаток

Конференція

Передумови

Ожиріння - це багатофакторне захворювання, яке може бути пов’язане з розвитком супутніх захворювань, таких як цукровий діабет 2 типу та серцево-судинні захворювання.

Завдання

Оцініть вплив модуляції харчових поліненасичених жирних кислот (PUFA) та мононенасичених жирних кислот (MUFA) на втрату ваги, склад тіла та біомаркери ожиріння.

Матеріали та методи

Паралельне, рандомізоване, контрольоване, односліпечне дослідження проводилось з дієтичним втручанням (DI) протягом 60 днів, яке 32 жінки з ожирінням класів I та II розподілили на три наступні групи: G1 = нормокалорійна дієта з високим вмістом n-3/n -6 PUFA (12% від загального споживання енергії, 10% від n-6 і до 2% від n-3) (n = 10); G2 = нормокалорійна дієта з високим вмістом MUFA (15% до 20% загального споживання енергії) (n = 11); та G3 = контрольна група зі збереженням звичної дієти (n = 11). Дієти, призначені для G1 та G2, мали подібний склад макроелементів, змінюючи лише тип пропонованих жирів. Для доповнення дієтичних жирів використовували соєвий та риб'ячий жири до G1 та оливкову олію до G2, які всі групи отримували капсули та пакетики, що містять масла або плацебо. Антропометричні вимірювання, склад тіла (аналіз біоелектричного імпедансу) та лабораторні показники (глюкоза, інсулін, вільні жирні кислоти (FFA), гліцерин, адипонектин та лептин) проводились до та після ДІ. Інсулінорезистентність та чутливість оцінювали методами HOMA-IR (оцінка моделі гомеостазу) та QUICKI (кількісний індекс чутливості до інсуліну) відповідно.

Результати

До ДІ змінні не відрізнялися між групами. У всіх групах споживання калорій та макроелементів було однаково під час DI, що відрізнялося лише якістю харчових жирів. G2 знизив масу тіла (-1,92 + 1,99 кг), індекс маси тіла (-0,69 + 0,70 кг/м2), окружність талії (-1,91 + 1,82 см) і масу жиру (-1,14 + 1,53 кг). Не було впливу на глікемічний профіль, а також на концентрації FFA, гліцерину, адипонектину та лептину. Однак G3 показав підвищену резистентність до інсуліну.

Висновок

Дієта з високим вмістом MUFA сприяла зменшенню ваги та складу тіла у жінок із ожирінням. Не було виявлено впливу типу харчового жиру на біомаркери, пов’язані з ожирінням.