Вплив гранатового соку на секрецію інсуліну та чутливість у пацієнтів із ожирінням

Статті, пов’язані з "

Увійдіть до MyKarger, щоб перевірити, чи вже маєте ви доступ до цього заголовка.

Повний текст і PDF
Необмежений повторний доступ через MyKarger
Необмежений друк, відсутність обмежень щодо збереження для особистого користування

Більше інформації"href =" # "data-toggle =" popover "data-position =" right "data-content =" Створіть свою особисту бібліотеку Karger: Усі дані транзакцій зберігаються в MyKarger, включаючи посилання на статті для легкого доступу в будь-який час з будь-якого місця. "title =" "> читати далі

Придбайте Karger Article Bundle (KAB) і отримайте прибуток від знижка!

Якщо ви хочете скористатися своїм кредитом KAB, увійдіть.

Оренда/хмара

Оренда за 48 годин для перегляду
Купуйте хмарний доступ для необмеженого перегляду на різних пристроях
Синхронізація в хмарі ReadCube
Застосовуються обмеження на друк та збереження

Підпишіться

Доступ до всіх статей підписаного року (років) гарантований протягом 5 років
Необмежений повторний доступ через абонентський вхід або MyKarger
Необмежений друк, відсутність обмежень щодо збереження для особистого користування

Ви отримуєте дозвіл на доступ протягом декількох днів; будь ласка, скопіюйте посилання на цю статтю у свій MySelection. "title =" "> читати далі

Деталі статті/публікації

Отримано: 31 березня 2011 р
Прийнято: 07 червня 2011 р
Опубліковано в Інтернеті: 28 липня 2011 р
Дата випуску: серпень 2011 р

Кількість друкованих сторінок: 4
Кількість малюнків: 0
Кількість таблиць: 1

Анотація

Мета: Оцінити вплив гранатового соку на секрецію інсуліну та чутливість у пацієнтів із ожирінням. Методи: Рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване клінічне випробування було проведено у 20 дорослих добровольців із ожирінням. Після випадкового розподілу втручання 10 пацієнтів отримували 120 мл гранатового соку або плацебо, перебуваючи на голодуванні протягом 1 місяця. Глюкозу, сечову кислоту, креатинін, ліпідний профіль та інсулін вимірювали на початковому рівні, а глюкозу та інсулін також вимірювали через 30, 60, 90 та 120 хв. Розраховували площу під кривою глюкози та інсуліну, загальну секрецію інсуліну та чутливість до інсуліну. Результати: Після втручання у групі плацебо спостерігалося значне збільшення ваги, індексу маси тіла та маси жиру. Секреція інсуліну та чутливість до інсуліну не змінювались при введенні гранатового соку. Була суттєва різниця у змінах від вихідного рівня маси жиру між групами (1,1 ± 1,1% проти –1,4 ± 3,0%, р = 0,010; групи плацебо та граната відповідно). Висновок: Введення гранатового соку протягом 1 місяця не змінило секрецію інсуліну та чутливість у пацієнтів із ожирінням; однак природний розвиток до збільшення ваги та ожиріння було зупинено.