Європейська наука про птахівництво (EPS)

Archiv fьr Geflьgelkunde

Einfluss von Propolis auf die Leistung von Broilern und auf die Verdaulichkeit des Futters

У цьому дослідженні досліджено вплив прополісу медоносних продуктів на продуктивність бройлерів та засвоюваність поживних речовин (суха речовина, органічна речовина, ефірний екстракт та сирий білок). Для цього було проведено два експерименти. У експериментах 1 та 2 використовувались сорок дев'ять і сорок вісім добових курчат бройлерів-самців (Ross-308). У першому та другому експериментах курчат випадковим чином розподіляли на 7 та 4 групи лікування. Прополіс доповнювали дієтами на рівні 500 або 2000 ppm в експерименті 1, а його рівень збільшували до 4000 ppm в експерименті 2. Курчат годували цими дієтами з 0 до 3, 4 до 6 або від 0 до 6 тижневого віку в обох експериментах.

Добавки прополісу на рівні 500 або 2000 ppm не суттєво покращили продуктивність (маса тіла, споживання корму та перетворення кормів) у бройлерів-самців. У другому експерименті додавання 4000 проміле прополісу до початкової дієти або як початкової, так і дієтичної дієти значно зменшило кінцеву масу тіла та загальне споживання кормів бройлерів-самців. Але, додавання прополісу лише до дієти виробника не впливало на масу тіла та споживання корму. Також суттєвих відмінностей у коефіцієнтах конверсії кормів між групами лікування не спостерігалося. Прополіс не впливав на засвоюваність сухої речовини та органічних речовин. Добавки прополісу до початкової дієти покращили засвоюваність ефірного екстракту. Однак додавання прополісу до початкової дієти негативно впливало на засвоюваність сирого білка під час фази вирощування. Загалом, за умови експериментів прополіс не може бути рекомендований як кормова добавка у виробництві бройлерів.

Бройлер, прополіс, продуктивність, засвоюваність поживних речовин

Einfluss von Propolis auf die Leistung von Broilern und auf die Verdaulichkeit des Futters

In der vorliegenden Studie wurden die Effekte des Honigbienenproduktes Propolis als Futterzusatz auf Die Leistung von Broilern und auf die Nährstoffverdaulichkeit (Trockensubstanz, Organische Substanz, Rohfett, Rohprotein) untersucht. Zu diesem Zweck wurden zwei Versuche durchgeführt. Im ersten Versuch wurden 49 männliche Eintagsküken der Herkunft Ross 308 und im zweiten Versuch 48 Küken verwendet. Die Küken wurden zufällig auf die 7 bzw. 4 Behandlungen der Versuche aufgeteilt. Ми пропонуємо вершину прополісу в 500 хвилинах на 2000 ppm і більше, ніж 4000 ppm у майбутньому. Die Versuchsrationen wurden zwischen der 0. und 3., der 4. und 6. oder der 0. і 6. Lebenswoche eingesetzt.

Der Propoliszusatz in Höhe von 500 oer 2000 ppm hatte keinen signifikanten Einfluss auf die Leistung der Broiler (Körpergewicht, Futteraufnahme, Futterverwertung). Im zweiten Versuch führte der Zusatz von 4000 ppm Propolis sogar zu einem signifikanten Rückgang im Körpergewicht und der Gesamtfutteraufnahme. Die Zugabe von Propolis nur zur Grower-Ration führte dagegen zu keinem Leistungsrückgang. Es wurden ferner keine signifikanten Effekte des Propoliszusatzes auf die Futterverwertung beobachtet. Weder die Verdaulichkeit der Trockensubstanz noch der organischen Substanz wurde durch Propolis beeinflusst. Der Propoliszusatz zur Starter-Ration verbesserte sogar die Rohfettverdaulichkeit. Dagegen führte der Einsatz von Propolis in der Starter-Ration zu einer Verschlechterung der Rohproteinverdaulichkeit in der Grower-Phase. Auf Grund der vorliegenden Ergebnisse kann nicht empfohlen werden, Propolis als Futterzusatz in Broiler-Rationen einzusetzen.

Бройлер, прополіс, Leistung, Verdaulichkeit, Nährstoffe

Протягом багатьох років антибіотики додавали в корм для птиці для поліпшення показників росту, стабілізації мікрофлори кишечника та попередження деяких специфічних патогенних мікроорганізмів. В останні роки деякі вчені, споживачі та державні регулятори піддають все більшій увазі антибіотики через потенційний розвиток стійких до антибіотиків патогенних бактерій людини після тривалого використання. У наш час досліджується можливість використання нового природного матеріалу замість антибіотиків у дієтах. Ці матеріали повинні дозволяти виробництво безпечної їжі і повинні бути економічно ефективними. Таким чином, прополіс (бджолиний клей) може бути важливим природним матеріалом, який слід дослідити для цієї мети.

Прополіс - продукт медоносних бджіл. Прополіс використовується медоносними бджолами для захисту вулика, личинок та себе від різних мікроорганізмів, таких як вірус, бактерії та гриби. Прополіс має інтенсивний і тонкий запах і дещо гіркий смак. Колір варіюється залежно від географічної зони та рослинних джерел від світло-жовтого до темно-коричневого. Крім того, прополіс змінюється за структурою та консистенцією залежно від температури. Він твердий і крихкий при 0-15 ° C, м'який і податливий приблизно при 30 ° C, липкий від 30 до 60 ° C і зріджується при температурі вище 70 ° C. Мікроскопічна структура прополісу неймовірно схожа незалежно від його походження (Stangaciu, 1999).

Хімічний склад прополісу, як правило, залежить від екологічних особливостей зони збору. Кількість хімічних сполук у його структурі варіюється від 70 до 80, і найбільш біологічно активними компонентами є флавоноїди, гідроксифлавоноїди, дегідрокаліни, леткі олії з короткими ланцюгами, ароматичні кислоти, цукри, лактони, альфа та бета амілаза, кетони, феноли, вітаміни, мінерали, трансгідрогеназа, нуклеїнові кислоти, альдегіди, корична кислота та її похідні, стерини, терпеноїди, амінокислоти, нерозчинні частини та неідентифіковані матеріали (Stangaciu, 1999).

Прополіс використовувався як природний антибіотик ще стародавніми греками. Застосування прополісу набуває широкого розповсюдження в медичній науці, апітерапії та біокосметиці завдяки своїм противірусним, антибактеріальним, протигрибковим, протизапальним, противиразковим, місцевоанестезуючим, протипухлинним та стимулюючим імунітет властивостям ( Mutedt and Zygmunt, 2002).

Прополіс також використовувався для лікування бактерій та вірусних захворювань у розведенні птиці (Hegazi та Abd El Hady, 1994; Hegazi et al., 1999). М’язова ін’єкція 30 мг прополісу/птиці для зміцнення імунітету збільшила живу масу бройлерів шляхом поступового збільшення ваги вилочкової залози, селезінки та мишкової мигдалини (Hegazi et al., 1996).

Досліджень впливу прополісу, який надходить перорально на продуктивність птиці, обмежено. Додавання прополісу до дієти на рівні 30 ppm покращило масу тіла на 6,40%, несучість яєць на 6,07%, масу яєць на 1,27% та коефіцієнт конверсії корму на 5,46% пошарово (Bonomi et al., 1976). Крім того, Ghisalberti (1979) повідомив, що додавання прополісу 500 проміле до раціонів бройлерів може збільшити збільшення маси тіла на 20%. Однак Sahin et al. (2003) не виявили суттєвих відмінностей у продуктивності та ознаках забою японських перепелів, які отримували етанольний екстракт прополісу 6 і 12 мл/кг.

Дане дослідження було зосереджене на потенціалі використання прополісу в раціонах бройлерів як стимулювача росту. Було проведено два експерименти з різними цілями дослідження. Метою першого експерименту було визначити вплив різних рівнів дієтичного прополісу (0, 500 та 2000 ppm) на продуктивність бройлерів-самців. Концепція другого експерименту полягала у дослідженні впливу більш високого рівня прополісу (4000 ppm) на продуктивність бройлерів-самців та перетравність корму.

Прополіс із сосни (отриманий із сосен) був зібраний із отворів внутрішніх металевих пасток із вуликів району Кемальпаша провінції Ізмір. Внутрішні металеві пастки мають вертикальні бруски відстані 3 мм і розміщувались у верхній частині вуликів. Бруски на верхівках вуликів молодими бджолами-робітницями (12-21 днів) наповнювали прополісом. Внутрішня пастка з прополісом зберігалася в морозильній камері протягом одного дня для затвердіння прополісу. Затверділий прополіс відокремлювали від поверхні металу вигином. Сирий прополіс поміщали у скляну банку, наповнену теплою дистильованою водою, на кілька годин для очищення від прополісу пилу, сміття тощо. Потім сирий прополіс подрібнювали в подрібнювачі, щоб отримати порошок прополісу. Порошок прополісу заповнювали у темній пляшці та зберігали у темній та прохолодній зоні зберігання (нижче 10-12 ˚C) (Nowottnick, 1993). Склад прополісу соснового походження наведено Sahinler et al. (2002).

Це дослідження складалося з двох експериментів. У експериментах 1 та 2 використовували відповідно сорок дев'ять і сорок вісім днів курчат-самців (Ross-308). В обох експериментах пташенят утримували в акумуляторних клітинах (група на клітку) до 7-денного віку. Потім їх перевели в окремі метаболічні клітини. Розміри метаболічних клітин становили 31,5 см х 31 см х 48 см ширини, довжини та висоти відповідно. Всіх курчат годували початковими дієтами у віці від 0 до 3 тижнів та дієтами для вирощування від 4 до 6 тижнів (Таблиця 1).

Таблиця 1. Склад дієт в експериментах 1 і 2 (г/кг).

Zusammensetzung der Futterrationen in den Versuchen 1 і 2 (г/кг)