Вплив безглютенової дієти на імунну відповідь на гліадин у пацієнтів із чутливістю до целіакії

Анотація

Передумови

Нецеліакійна чутливість до глютену - це синдром, що характеризується шлунково-кишковими та позакишковими симптомами, що виникають через кілька годин/днів після прийому глютену та/або іншого білка пшениці та швидко покращуються після виключення потенційних дієтичних факторів. Немає встановлених лабораторних маркерів чутливості до целіакії до глютену, хоча при цьому стані повідомляється про високу поширеність антигліадинових антитіл першого покоління класу IgG. Це дослідження було розроблене для характеристики впливу безглютенової дієти на антигліадинові антитіла класу IgG у пацієнтів з чутливістю до глютену.

Методи

Анти-гліадинові антитіла обох класів IgG та IgA аналізували методом ІФА у 44 пацієнтів з чутливістю до целіакії та 40 целіакією через 6 місяців безглютенової дієти.

Результати

У більшості хворих на чутливість до глютену (93,2%) виявлено зникнення антигліадинових антитіл класу IgG через 6 місяців безглютенової дієти; навпаки, 16/40 (40%) хворих на целіакію демонстрували стійкість цих антитіл після відміни глютену. У хворих на чутливу до глютену чутливість антигліадинових антитіл Персистенція IgG після відміни глютену суттєво корелювала з низькою відповідністю безглютеновій дієті та м’якою клінічною реакцією.

Висновки

Антигліадінові антитіла класу IgG зникають у пацієнтів із чутливістю до глютену, що не є чревною, що відображає суворе дотримання безглютенової дієти та хорошу клінічну відповідь на відміну глютену.

Передумови

Серологія мала першочергове значення для діагностики CD, тому ми постулюємо, що скринінг антитіл може допомогти виявити щонайменше підгрупу пацієнтів з НЦГС. Протягом більше 20 років до проведення високоспецифічних тестів (тобто EmA та tTGA) виявлення антигліадинових антитіл (AGA) сприяло стратифікації пацієнтів із підозрою на CD. Їх позитивність була діагностичним критерієм для ендоскопічної оцінки, що підтверджує CD у більшості випадків [13]. Однак корисності цього тесту перешкоджали хибнопозитивні випадки від 5 до 20%, особливо для IgG, а не IgA, AGA [14]. Тим не менш, нещодавно ми показали, що 56% та 8% пацієнтів з NCGS мали позитивні позитивні показники IgG та IgA AGA [15], результати відповідно до результатів, показаних іншими [3, 12].

Наше дослідження було розроблене для оцінки ефекту відміни глютену на АГА, виявлену в сироватці крові пацієнтів з НЦГС. Більше того, ми дослідили, чи існує взаємозв'язок між стійкістю AGA та дотриманням дієти без глютену (GFD), а також стійкістю AGA та клінічною реакцією на GFD.

Методи

Пацієнти

Ми вивчили 44 випадки NCGS (жінки/чоловіки 28/16, середній вік 38 років - діапазон від 17 до 63 років), всі позитивні на AGA IgG (лише 4 були позитивними також на AGA IgA), відібрані з серії 78 пацієнтів NCGS проаналізовано в раніше опублікованій роботі [15]. Діагноз NCGS був встановлений після ретельної роботи в нашій амбулаторії CD (третинний центр направлення на CD CD регіону Емілія-Романья в Італії при Департаменті медико-хірургічних наук лікарні Св. Орсола-Мальпігі) між січнем 2009 та червень 2011 рр. Усі 44 пацієнти, включені до цього дослідження, негативно оцінили серологію CD (EmA та tTGA класу IgA) та тести на алергію на пшеницю (специфічні IgE та шкірні проби) на дієті, що містить глютен. Усі ці пацієнти були спрямовані на нашу увагу через кишкові та позакишкові симптоми з раннім початком (через кілька годин або днів) після прийому глютену. Біопсія тонкої кишки, протестована у всіх з них на глютенсодержащей дієті, показала або нормальну слизову оболонку (Marsh 0) (n = 26) (58%), або легкі відхилення (n = 18) (42%), із збільшеним кількість внутрішньоепітеліальних лімфоцитів (Марш 1) [16].

Імунну відповідь на гліадин через 6 місяців GFD також оцінювали у 40 пацієнтів із CD, які відповідали віку та статі, і всі вони були позитивними на IgA AGA при нелікуванні (з яких 30 були позитивними на AGA IgA). Діагноз CD був підтверджений у 40 пацієнтів з CD, включених до цього дослідження, шляхом демонстрації атрофії ворсинок та позитивності щодо EmA IgA та tTGA IgA на дієті, що містить глютен. Персистенція AGA у хворих на КД після відміни глютену корелювала з дотриманням дієти та клінічною реакцією на GFD, використовуючи той самий підхід, прийнятий для пацієнтів з NCGS.

Оскільки не було задіяно жодної індивідуальної ідентифікації пацієнта та всіх аналізів, які є частиною клінічної рутинної практики, було отримано спрощене схвалення Міжнародної комісії з огляду Комітетом з питань етики лікарні Св. Орсола-Мальпігі.

Серологічні тести

IgA та IgA AGA визначали у пацієнтів з NCGS та CD за допомогою комерційно доступних наборів імуноферментного аналізу (ELISA) (α-гліастний SIgG та SIgA, Eurospital, Трієст, Італія) з використанням очищеного α-гліадину як антигену. Як запропонував виробник, граничні рівні були встановлені на рівні 50 довільних одиниць (AU) для IgG та 15 AU для IgA [17].

Статистичний аналіз

Двохвостий точний тест Фішера був використаний для оцінки кореляції між стійкістю AGA та дотриманням GFD, а також клінічним поліпшенням після відміни глютену як у пацієнтів з NCGS, так і у пацієнтів із CD.

Результати

Антитіла до IgG до і після GFD у пацієнтів з NCGS: анти-гліадінові антитіла (AGA) класу IgG до та після безглютенової дієти (GFD) у пацієнтів із чутливістю до целіакії до глютену (NCGS). Лише троє із 44 досліджених пацієнтів показали стійкість IgA AGA при низькому титрі після відміни глютену.

Антитіла до IgA-антигліадину до та після GFD у пацієнтів з NCGS: анти-гліадінові антитіла (AGA) класу IgA до та після безглютенової дієти (GFD) у пацієнтів з чутливістю до целіакії до глютену (NCGS).

AGA IgA були позитивними лише у 4 з 44 пацієнтів NCGS на дієті, що містить глютен. Ці антитіла залишались позитивними у одного пацієнта, який визнав низьку відповідність GFD і мав легку клінічну відповідь. В інших 3 пацієнтів з NCGS, які суворо дотримувались GFD і мали дуже хороший клінічний вплив на симптоми, IgA AGA став негативним (рис. 3). У групі целиакиия стійкість AGA IgA після відміни глютену була суворо пов'язана з низьким дотриманням дієти та м'якою клінічною реакцією на дієтичне лікування (P = 0,000036 та P = 00018, двосторонній точний тест Фішера відповідно) (рис. 4). Лише 4 з 30 хворих на АГА IgA-позитивний CD показали стійкість цих антитіл; всі вони продемонстрували м’яку клінічну відповідь і не відповідали GFD.

Антитіла до IgG до і після GFD у хворих на CD: антитіла до гліадину (AGA) класу IgG до та після дієти без глютену (GFD) у пацієнтів з целіакією (CD).

Антитіла до IgA до і після GFD у хворих на CD: анти-гліадінові антитіла (AGA) класу IgA до та після дієти без глютену (GFD) у пацієнтів з целіакією (CD).

Обговорення

Незважаючи на поступове усвідомлення свого існування, NCGS все ще залишається станом з багатьма питаннями без відповіді. На відміну від CD, поширеність NCGS ще далеко не встановлена, оскільки до цього часу опубліковано мало надійних епідеміологічних досліджень [3, 10]. Дійсно, Національне обстеження з питань охорони здоров’я та харчування виявило 49 випадків NCGS серед 7762 суб’єктів (віковий діапазон 6-80 років) у період 2009-2010 рр. Із зваженою поширеністю 0,55% [10]. У центрі вищої медичної допомоги для дослідження целіакії критеріям NCGS відповідали 347 понад 5896 пацієнтів, які спостерігались між 2004 і 2010 роками, із поширеністю 5,9% [3]. Цю останню цифру слід обережно сприймати, оскільки, можливо, стався упереджений вибір пацієнта. У нашому минулому (2012 році) досвіді в Центрі захворювань на целіакію в лікарні Св. Орсола-Мальпігі в Болоньї співвідношення між новими випадками NCGS та CD було 1,6 до 1, що підтверджує дещо вищу поширеність NCGS проти CD [9].

Висновки

На закінчення, зникнення AGA IgG у пацієнтів з NCGS можна розглядати як ознаку суворого дотримання GFD та вираження хорошої клінічної реакції на відміну глютену. Персистенція AGA IgG у NCGS вказує на те, що глютен все ще вводиться в раціон, і це перешкоджає клінічному покращенню.