Продовольча безпека та чому це важливо

COVID-19: Що потрібно знати про пандемію коронавірусу 7 грудня

Гігантський айсберг на шляху до «спустошення дикої природи» на острові колонії пінгвінів

COVID-19: Що потрібно знати про пандемію коронавірусу 9 грудня

Глобальний виклик продовольчій безпеці є прямолінійним: до 2050 року світ повинен прогодувати 9 мільярдів людей. Попит на їжу буде на 60% більшим, ніж сьогодні. Організація Об’єднаних Націй визначила припинення голоду, досягнення продовольчої безпеки та поліпшення харчування та сприяння сталому сільському господарству як другу з 17 цілей сталого розвитку (ЦУР) на 2030 рік.

Для досягнення цих цілей необхідне вирішення цілого ряду питань, від гендерного паритету та демографічного старіння до розвитку навичок та глобального потепління. Сільськогосподарські сектори повинні стати більш продуктивними шляхом прийняття ефективних бізнес-моделей та налагодження державно-приватного партнерства. І вони повинні стати стійкими, вирішуючи питання викидів парникових газів, використання води та відходів. Ризики: недоїдання, голод і навіть конфлікти.

Чому продовольча безпека є такою головною глобальною проблемою?

Очевидна причина полягає в тому, що їжа потрібна всім. Але складність доставки достатньої кількості їжі національному населенню та населенню всього світу свідчить про те, чому продовольча безпека є таким пріоритетом для всіх країн, незалежно від того, розвиваються вони чи розвиваються.

Коротше кажучи, це глобальний виклик, оскільки мова йде не лише про їжу та харчування людей, а й про практично всі аспекти економіки та суспільства.

Що це спричиняє?

1. Приріст населення - це значно різниться в різних країнах. Очікується, що Африка вдвічі збільшить своє населення з 1 до 2 мільярдів до 2050 року. Населення в країнах, що розвиваються, також стає дедалі урбанізованішим, а в Африці та Азії прогнозується 2,5 мільярда міських жителів.

2. Зміна смаків - не тільки зростає населення, але і його раціон змінюється. По мірі того, як люди стають заможнішими, вони починають їсти їжу, яка багата на оброблену їжу, м’ясо та молочні продукти. Але виробляти більше м’яса означає вирощувати більше зерна.

3. Зміна клімату - В даний час 40% суші у світі є посушливими, і підвищення температури ще більше перетворить її на пустелю. За нинішніх темпів кількість їжі, яку ми вирощуємо сьогодні, прогодує лише половину населення до 2050 року.

4. Дефіцит води - це чергова криза, що насувається: 28% сільського господарства лежить у регіонах, що зазнають напруги. Для отримання кілограма пшениці потрібно приблизно 1500 літрів води, а для отримання кілограма яловичини - близько 16 000 літрів. У 2050 році нам знадобиться вдвічі більше води.

5. Стурбовані фермери - у розвинених країнах менше 2% людей вирощують сільськогосподарські культури або розводять тварин для їжі. Все менше людей обирають фермерство як професію. Тим часом ціни на продовольство зростають, орні землі продовжують втрачатися для розростання, а грунт деградує через надмірне землеробство.

Що робить забезпечення продовольчої безпеки настільки складним?

Розглянемо Індію. На сільське господарство припадає 18% продукції економіки та 47% робочої сили. Індія є другим за величиною виробником фруктів та овочів у світі. Проте, за даними Продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО) ООН, близько 194 мільйонів індіанців недоїдають - найбільша кількість голодуючих в будь-якій окремій країні. За оцінками, 15,2% населення Індії занадто недоїдають, щоб вести нормальний спосіб життя. Третина недоїдаючих дітей у світі живе в Індії.

Вирішення проблеми голоду та недоїдання в такій економіці, як індійська, вимагає підвищення продуктивності сільського господарства, особливо дрібних фермерських господарств. Сільські та фермерські громади, як правило, частіше стикаються з бідністю та голодом.

Сільське господарство також має бути стійким. На цей сектор припадає 30% викидів парникових газів та 70% виведення прісної води, тому слід звертати увагу на енергію та використання води у сільському господарстві. Відходи також є проблемою, оскільки, за оцінками, втрачається третина споживання їжі, вартість якої становить близько 750 мільярдів доларів.

Що з цим робить Світовий економічний форум?

У 2007 р. Та в першій половині 2008 р. Глобальні ціни на продовольство різко зросли, викликаючи соціальні заворушення та заворушення як в країнах, що розвиваються, так і в країнах з розвиненою економікою - від Бангладеш до Бразилії, від Мексики до Мозамбіку. Це спонукало Світовий економічний форум та його партнерів, членів та інші складові визначити у 2009 році Нове бачення сільського господарства (НВА) для досягнення на основі ринково-державно-приватних підходів 20-процентного поліпшення продовольчої безпеки, екологічної стійкості та економічних можливостей кожного десятиліття до 2050 року.

Портфоліо заходів Світового економічного форуму з державно-приватних партнерств на місцевому рівні в рамках НВА залучив понад 10 млрд. Доларів США, близько 1,2 млрд. Доларів вже реалізовано, охопивши майже 9 млн. Дрібних фермерів.

Загалом Форум розпочав п’ять цільових ініціатив, спрямованих на об’єднання фермерів, уряд, громадянське суспільство та приватний сектор, сприяння партнерству на регіональному та національному рівнях та заохочення обміну знаннями.

Натисніть тут, щоб дізнатись більше про глобальний виклик форуму,
Продовольча безпека та сільське господарство