Порівняльне дослідження впливу однорічної дієтичної дієти з низьким вмістом вуглеводів проти дієти з низьким вмістом жиру на вагу та контроль рівня глікемії при цукровому діабеті 2 типу

Анотація

МЕТА Порівняти ефекти однорічного втручання з дієтою з низьким вмістом вуглеводів та з низьким вмістом жиру на втрату ваги та контроль рівня глікемії у пацієнтів із діабетом 2 типу.

ДИЗАЙН ДИЗАЙН І МЕТОДИ Це дослідження є рандомізованим клінічним випробуванням 105 дорослих із зайвою вагою з діабетом 2 типу. Первинними результатами були вага та рівень А1С. Вторинні результати включали артеріальний тиск та ліпіди. Результати вимірювання були отримані через 3, 6 та 12 місяців.

РЕЗУЛЬТАТИ Найбільше зниження ваги та рівня А1С відбулося протягом перших 3 місяців. Втрата ваги відбувалась швидше у групі з низьким вмістом вуглеводів, ніж у групі з низьким вмістом жиру (Р = 0,005), але через 1 рік подібне зниження ваги на 3,4% спостерігалося в обох дієтичних групах. За 1 рік не спостерігалося суттєвих змін рівня А1С в жодній групі. Зміни артеріального тиску не спостерігалось, але більший приріст ЛПВЩ спостерігався у групі з низьким вмістом вуглеводів (Р = 0,002).

ВИСНОВКИ Серед пацієнтів з діабетом 2 типу після 1 року дієта з низьким вмістом вуглеводів впливала на вагу та рівень А1С, подібний до тих, що спостерігаються при дієті з низьким вмістом жиру. Істотного впливу на артеріальний тиск не було, але дієта з низьким вмістом вуглеводів спричиняла більший приріст холестерину ЛПВЩ.

Діабет 2 типу вражає> 20 мільйонів людей у США (1). Про оптимальні стратегії схуднення у пацієнтів з діабетом 2 типу продовжують дискутувати, а найкраща дієтична стратегія для досягнення як зниження ваги, так і контролю рівня глікемії при цукровому діабеті 2 незрозуміла.

Попередні дослідження, проведені переважно у пацієнтів без діабету, продемонстрували результати зниження ваги при дієтах з низьким вмістом вуглеводів, порівнянні з такими при інших дієтах (2–6). Виходячи з ефективності дієт з низьким вмістом вуглеводів для схуднення, останні рекомендації Американської діабетичної асоціації стверджують, що для короткочасного зниження ваги дієвою може бути дієта з низьким вмістом вуглеводів або з низьким вмістом жирів (7).

На додаток до втрати ваги, метаболічні ефекти дієт з низьким вмістом вуглеводів можуть мати особливу користь при цукровому діабеті 2 типу. Вуглеводи - це основне джерело глюкози для метаболізму, і обмеження споживання вуглеводів може знизити рівень інсуліну, зменшити постпрандіальну гіперглікемію та поліпшити чутливість до інсуліну (8,9). У короткотермінових рандомізованих дослідженнях та довготривалих спостережних дослідженнях дієти з низьким вмістом вуглеводів показали переваги для поліпшення глікемічного контролю при діабеті 2 типу (9–12).

На сьогоднішній день дослідження, що вивчають дієти з низьким вмістом вуглеводів, особливо у пацієнтів з діабетом 2 типу, мали невеликий обсяг вибірки, відсутність контрольних груп або коротке спостереження (13). Ми провели неосліплене рандомізоване клінічне дослідження з двох груп, щоб порівняти ефекти однорічного втручання дієти з низьким вмістом вуглеводів та дієти з низьким вмістом жиру на вагу та контроль рівня глікемії у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу із зайвою вагою. Ми припустили, що дієта з низьким вмістом вуглеводів призведе до кращого покращення ваги та контролю рівня глікемії у порівнянні з дієтою з низьким вмістом жиру.

ДИЗАЙН ДИЗАЙН І МЕТОДИ

Прийнятними учасниками були дорослі у віці> 18 років з діагнозом цукрового діабету 2 типу щонайменше 6 місяців, ІМТ ≥25 кг/м 2 та А1С від 6 до 11%. Критеріями виключення були зміна ваги> 10 фунтів протягом 3 місяців скринінгу, захворювання нирок (визначається як креатинін> 1,3 мг/дл), активна хвороба печінки або жовчного міхура, значні захворювання серця, історія важкої (що вимагає госпіталізації) гіпоглікемії або використання ліків для схуднення. Учасників набирали з кабінетів лікарів первинної медичної допомоги, ендокринологів та місцевої громади в Бронксі, штат Нью-Йорк, через направлення лікарів, запрошення та розміщення оголошень. Усі навчальні візити відбувались у Клінічному дослідницькому центрі Медичного коледжу імені Альберта Ейнштейна. Дослідження було схвалено внутрішніми комісіями з огляду Медичного коледжу імені Альберта Ейнштейна та Медичного центру Монтефіоре. Усі учасники надали письмову інформовану згоду.

Скринінг та зарахування

Запис на навчання було завершено між серпнем 2004 року та листопадом 2006 року. Як видно з рис. 1, 334 особи відповіли на зусилля щодо набору персоналу, а 154 особи, які мали право, вступили в протокол попередньої рандомізації від 3 до 4 тижнів. Під час попередньої рандомізації учасники отримали вказівки та їх попросили завершити дієти з самоконтролю рівня глюкози. Учасники отримали матеріали для самоконтролю, які включали мірні чашки, ваги для їжі та глюкометри в крові з тест-смужками (Ascensia Elite XL). Сорок дев'ять учасників припинили дослідження під час попередньої рандомізації, залишивши 105 учасників, яких було довільно призначено.

Дієтичні втручання

За допомогою комп’ютерної рандомізації 1: 1 учасникам було призначено дієту з низьким вмістом вуглеводів або з низьким вмістом жиру. Дієта з низьким вмістом вуглеводів була змодельована після дієти Аткінса (14) і була розпочата з 2-тижневою фазою обмеження вуглеводів 20-25 г на день залежно від вихідної ваги. Оскільки учасники втрачали вагу, вони змогли збільшувати споживання вуглеводів з кроком по 5 г щотижня. Дієта з низьким вмістом жиру була змодельована після цього в Програмі профілактики діабету (15). Учасники отримали жирову грамову мету, яка становила 25% енергетичних потреб, виходячи з базової ваги. Учасники кожної групи отримували буклет із вмістом вуглеводів або жирів у звичайних продуктах харчування та інструкції для самоконтролю. Учасники несли відповідальність за власні покупки та приготування їжі. Ми надавали учасникам загальні рекомендації щодо досягнення 150 хв фізичної активності щотижня, але фізична активність не була акцентом дослідження.

Консультації з питань харчування

При рандомізації всі учасники отримували 45 хв індивідуальних дієтичних вказівок від зареєстрованого дієтолога і отримували певну норму в грамах вуглеводів або жиру, щоб досягти втрати ваги на 1 фунт щотижня. Структуровані меню, що забезпечували вибір їжі та рецепти, використовувались протягом перших 2 тижнів (16). Після перших 2 тижнів учасники отримували вказівки щодо вибору продуктів, що відповідали їхнім дієтичним цілям, без використання меню. Під час 12-місячного дослідження учасники мали загалом шість запланованих 30-хвилинних візитів з дієтологом для додаткових дієтичних консультацій.

Коригування ліків

Під час попередньої рандомізації ми скоригували ліки від діабету, щоб мінімізувати побічні ефекти, які можуть вплинути на результати дослідження, наприклад, припинення прийому тіазолідиндіонів (через збільшення ваги як побічний ефект) (17) та заміну інсуліну короткої дії на інсулін гларгін, щоб мінімізувати ризик гіпоглікемії ( 18). При рандомізації та протягом решти дослідження ми використовували заздалегідь визначений алгоритм для коригування ліків. Алгоритм був розроблений дослідниками на основі клінічного досвіду та попередніх досліджень діабету (19,20) та розглянутий клінічною групою експертів, яка включала діабетологів, дієтологів, постачальників первинної медичної допомоги та сертифікованого педагога з діабету. При рандомізації алгоритм включав зменшення дозування інсуліну на 50% та припинення прийому сульфонілсечовини в групі з низьким вмістом вуглеводів та зменшення інсуліну на 25% та зменшення дози сульфонілсечовини на 50% у групі з низьким вмістом жиру. Згодом алгоритм коригування ліків був однаковим в обох групах. Корегування інсуліну та сульфонілсечовини проводили на основі результатів самоконтролю глюкози капілярної крові. Під час дослідження метформін не коригувався.

Навчальні візити

Протягом 1-го місяця після рандомізації учасники мали індивідуальні навчальні візити один-два рази на тиждень, а після 1-го місяця учасники мали планові візити кожні 6 тижнів. Під час цих візитів вимірювали вагу та артеріальний тиск, і учасники отримували консультації від дослідницького персоналу (терапевта та асистента), які зосереджувались на лікуванні діабету, коригуванні ліків від діабету та дотриманні дієти. Визначення результатів дослідження було здійснено під час планових навчальних візитів, найближчих до 3, 6 та 12 місяців після рандомізації.

Результати

Первинними результатами були вага та контроль рівня глікемії (виміряний за допомогою А1С). Крім того, ми зібрали дані про артеріальний тиск (виміряний ручним сфігмоманометром після 5-хвилинного періоду відпочинку) та ліпіди (виміряний за зразками сироватки, зібраними після голодування протягом ночі). Вагу вимірювали за участю легкого одягу та босих ніг за допомогою цифрової ваги (Tanita BF 681). A1C, загальний холестерин, холестерин ЛПВЩ та тригліцериди вимірювали за допомогою ферментативного імунологічного аналізу (хімічний автоаналізатор Olympus AU400). Рівні ЛПНЩ розраховували за допомогою рівняння Фрідевальда (21). Всі лабораторні аналізи проводились у Центрі клінічних досліджень.

Дієтичне споживання

На початковому рівні, 6 місяців та 12 місяців, ми збирали одноденні 24-годинні відкликання за допомогою особистих співбесід. Учасникам також було доручено вести щоденні харчові щоденники, які переглядались під час навчальних візитів. Оскільки 24-годинне відкликання не було зібрано як частина протоколу дослідження через 3 місяці, ми отримали дані про дієту протягом 3 місяців, аналізуючи щоденники їжі учасників за 1 день до їх 3-місячного призначення. Дані про поживні речовини аналізували за допомогою FoodWorks версії 8.01.

Статистичний аналіз

Засоби ± SD описують розподіл вихідних змінних. Первинними результатами були 12-місячні зміни у вазі та А1С. Для аналізу всіх наявних даних використовували ієрархічні лінійні моделі. Ми встановили лінійну сплайн-модель, розділивши час дослідження на дві фази: рання фаза (місяці 0–3) та пізня фаза (3–12 місяців). Були включені випадкові нахили на рівні людини як під час фаз, так і перехоплення на рівні людини. Група лікування була представлена змінною показника, а коефіцієнти терапії × терміни взаємодії використовувались для висновку про харчові відмінності. Щоб контролювати зміну ліків, ми включили зміну інсуліну та зміну сульфонілсечовини в кожен момент часу як ковариату в модель з віком, статтю та расою. Зміни ліків не були суттєво пов’язані з вагою і були відмінені від вагової моделі. Аналізи проводились з урахуванням відсутніх значень та без них.

Для порівняння середніх змін артеріального тиску та ліпідів використовувались повторні вимірювання ANOVA, а також дієта як фактор між суб'єктами та час як фактор, що входить у суб'єкт. Непарні t-тести або рангові тести Вількоксона використовувались для порівняння дієтичного складу в кожен момент часу. Для цих аналізів ми включили лише дані, для яких були отримані результати за всі часові моменти.

При обсязі вибірки 105 учасників ми мали 80% потужності виявити середню різницю ± SD у вазі 2,0 ± 3,3 кг та в A1C 0,7 ± 1,3% між дієтичними групами. Всі статистичні тести були двосторонніми з рівнем значущості 0,05. Аналіз проводили за допомогою SPSS 15.0 та STATA 10.1.

РЕЗУЛЬТАТИ

На початковому рівні учасники були подібними за демографічними характеристиками, контролем глікемії, ліками від діабету, артеріальним тиском та ліпідами (табл. 1). Лише 13% повідомили, що в даний час вживають тютюн, і цей відсоток не відрізнявся між харчовими продуктами. Вихідні відмінності у вазі між дієтичними групами були скориговані в статистичній моделі.

Базові характеристики учасників

Атрибуція

Збір даних про вагу та A1C був завершений для 91% учасників через 3 місяці (n = 95), 80% учасників через 6 місяців (n = 84) та 81% учасників через 12 місяців (n = 85). Не було різниці в потертості між дієтичними озброєннями.

Вага

Зміна ваги на кожній точці часу показана в таблиці 2. Після корекції щодо віку та статі вихідні відмінності у вазі не були значними (Р = 0,149). За перші 3 місяці група з низьким вмістом вуглеводів втрачала в середньому 1,7 кг/місяць (95% ДІ 1,4–2,0), а за 3–12 місяців набирала в середньому 0,23 кг/місяць (95% ДІ 0,09–0,35). На відміну від цього, група з низьким вмістом жиру втрачала вагу повільніше, ніж 1,2 кг/місяць (95% ДІ 0,86–1,5), і отримувала плато протягом 3–12 місяців із середнім збільшенням ваги. Перегляньте цю таблицю:

Переглянути вбудований
Переглянути спливаюче вікно

Зміна антропометричних та метаболічних результатів через 3, 6 та 12 місяців після початку дієти

Контроль глікемії

Зміни рівня А1С кожного разу видно з таблиці 2. Не було різниці в швидкості зміни рівня А1С ні на ранній, ні на пізній фазі дієтичного втручання. У середньому учасники зазнали зниження рівня А1С на 0,12 на місяць протягом ранньої фази (місяці 0–3), але збільшення на 0,06 на місяць протягом пізньої фази (місяці 3–12). У учасників з вищими вихідними рівнями А1С спостерігалося більш швидке зниження рівня А1С протягом перших 3 місяців (r = –0,35, 95% ДІ від –0,11 до –0,55), але базові рівні не впливали на швидкість зміни рівня А1С у місяці 3–12 . Існував зв’язок між зміною ліків та А1С таким, що збільшення дози інсуліну або дози сульфонілсечовини було пов’язано з дещо вищими рівнями А1С. З учасників, які застосовували інсулін, дозу зменшували в середньому ± SD на 10 ± 14 одиниць у групі з низьким вмістом вуглеводів та збільшували на 4 ± 19 одиниць у групі з низьким вмістом жиру (P = 0,12) через 12 місяців. З усіх учасників 26% призначених сульфонілсечовин мали зниження дози сульфонілсечовини через 12 місяців. Зміна дози сульфонілсечовини становила зменшення на 1,6 ± 3,6 мг в обох плечах. Обчислення базових вимірювань відсутніх значень A1C дало подібні результати.

Кров'яний тиск

Систолічний артеріальний тиск та діастолічний артеріальний тиск були однаковими між групами дієтичних препаратів на початковому рівні та не змінювались протягом 12-місячного періоду (Таблиця 2).

Ліпіди

Протягом 12 місяців не спостерігалося суттєвих відмінностей у загальному рівні холестерину, тригліцеридів або розрахованого ЛПНЩ між групами харчування. У групі з низьким вмістом вуглеводів спостерігалося значне збільшення рівня ЛПВЩ, яке відбулося через 6 місяців і підтримувалося через 12 місяців (Таблиця 2).

Дотримання дієти

На початковому рівні дієтичні групи не відрізнялись між собою щодо споживання калорій або макроелементів; ∼43% калорій - з вуглеводів, 36% - з жиру та 23% - з білків. На підставі даних про харчування, через 3 місяці учасники групи з низьким вмістом вуглеводів вживали 24% калорій з вуглеводів (що еквівалентно 77 ± 44 г вуглеводів щодня) та 49% калорій з жиру. Група з низьким вмістом жиру споживала 53% калорій з вуглеводів (що еквівалентно 199 ± 69 г вуглеводів) і 25% калорій з жиру. Як видно з таблиці 3, через 6 і 12 місяців спостерігалося збільшення калорій та макроелементів в обох групах, що свідчить про зменшення прихильності.

Дієтичне споживання в кожен момент часу

ВИСНОВКИ

Початкова різниця у втраті ваги між руками була подібною до тієї, що спостерігалась раніше (2,3). Хоча існують суперечки щодо впливу складу макроелементів на втрату ваги, з наших результатів видно, що учасники групи з низьким вмістом вуглеводів зменшили споживання калорій більшою мірою, ніж учасники групи з низьким вмістом жиру. Крім того, учасники групи з низьким вмістом вуглеводів мали більше зменшення дози інсуліну, і через потенційний вплив інсуліну на збільшення ваги, це зменшення могло сприяти більшій втраті ваги.

Дотримання дієти є ключовим фактором досягнення втрати ваги за будь-якої дієти (5). Наша різноманітна популяція пацієнтів, 80% з яких були чорношкірими або латиноамериканцями, споживала високу кількість вуглеводів та жиру на початковому рівні. У культурному відношенні дієти латиноамериканців можуть мати більший обсяг споживання вуглеводів, ніж споживання загального населення США (23), а дотримання дієти з низьким вмістом вуглеводів може створити ще більший виклик для цієї групи населення.

Ми не спостерігали жодної зміни артеріального тиску протягом 1 року, але спостерігали збільшення ЛПВЩ у учасників групи з низьким вмістом вуглеводів, що узгоджується з попередніми дослідженнями (2,24). Учасники групи з низьким вмістом вуглеводів збільшили загальне споживання і мононенасичені жири, що могло сприяти цьому збільшенню. На відміну від попередніх досліджень, ми не спостерігали значного зниження рівня тригліцеридів, що може бути пов'язано з низьким рівнем тригліцеридів на початковому рівні.

У нас не було результатів A1C та ваги для 19% учасників через 12 місяців. Цей рівень виснаження нижчий, ніж у багатьох дієтичних втручаннях (13). Ми проаналізували дані, перенісши базові значення для цих відсутніх результатів, припускаючи, що будь-яка вага, втрачена під час дослідження, була відновлена. Цей аналіз не змінив наших результатів. Однак, якби учасники знялися, оскільки вони набрали вагу, що перевищує їх базову вагу, то наші результати ваги були б менш сприятливими.

При інтерпретації наших висновків слід враховувати кілька обмежень. Незважаючи на рандомізацію, учасники групи з низьким вмістом жиру були важчими на початку, ніж учасники групи з низьким вмістом вуглеводів. Незважаючи на те, що ми контролювали цей дисбаланс статистично, він порушує питання про те, чи існували інші незміряні відмінності між зброєю. Ми використовували одноденне згадування дієти або одноденний облік їжі для оцінки споживання їжі, кожна з яких підлягає упередженню. Учасники можуть не повністю згадати своє дієтичне харчування, і, крім того, можуть змінити дієтичне споживання за день до призначеного призначення. У нас не було об’єктивних показників фізичної активності, які могли б стати на заваді; однак, зважаючи на схожість наших висновків в обох групах за 1 рік, малоймовірно, що були значні зміни у фізичній активності в будь-якій групі.

На закінчення, наше дослідження демонструє, що серед пацієнтів із надмірною вагою із діабетом 2 типу не було значної різниці у вазі або зміні рівня А1С у учасників після прийому з низьким вмістом вуглеводів порівняно з дієтою з низьким вмістом жиру протягом 12 місяців. Учасники обох груп досягли зниження ваги в середньому на 3,4%, але не зменшили А1С. Відмінності в короткотермінових наслідках кожної дієти не зберігалися.

Подяки

Ця робота була підтримана науковими грантами через Фонд Роберта К. Аткінса та Центр досліджень та підготовки діабетів (P60 DK020541) та премією за клінічну та трансляційну науку UL1 RR025750.

Ми дякуємо Bayer Pharmaceuticals та sanofi aventis за їх пожертви. Ми дякуємо Джой Пейп за її поради та допомогу.

Про інші потенційні конфлікти інтересів, що стосуються цієї статті, не повідомлялося.

Виноски

Регіон клінічного випробування ні. NCT00795691, clinictrials.gov.

Джерела фінансування не відігравали жодної ролі в розробці, здійсненні та аналізі дослідження. Джерела фінансування не розглядали рукопис до публікації.

Витрати на публікацію цієї статті частково були сплачені за рахунок оплати сторінок. Отже, ця стаття має бути позначена як "реклама" відповідно до 18 U.S.C. Розділ 1734 виключно для зазначення цього факту.

Читачі можуть використовувати цю статтю до тих пір, поки твір цитується належним чином, використання має навчальний характер і не приносить прибутку, і твір не змінюється. Детальніше див. На веб-сайті http://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/3.0/.