Ожиріння матері (клас I-III), збільшення маси тіла та рівень лептину у матері під час та після вагітності: проспективне когортне дослідження

Сара Карлхалл

Кафедра акушерства та гінекології та кафедра клінічної та експериментальної медицини, Університет Лінчепінг, 58185 Лінчепінг, Швеція

Марі Блад

Ян Брінгільдсен

Інг-Марі Классон

Ен Йозефссон

Gunilla Sydsjö

Анніка Торселл

Відділ клітинної біології, Кафедра клінічної та експериментальної медицини, Факультет наук про здоров'я, Університет Лінчепінг, 58185 Лінчепінг, Швеція

Марі Бломберг

Пов’язані дані

Дані, що підтверджують наші висновки, можуть бути надіслані за запитом.

Анотація

Передумови

Ожиріння матері супроводжується ускладненнями матері та плода під час та після вагітності. Здається, ризики зростають із ступенем ожиріння. Припускають, що лептин відіграє певну роль у розвитку ускладнень, пов’язаних із ожирінням. Наскільки нам відомо, чи відрізняються рівні лептину у жінок, що страждають ожирінням та страждають ожирінням, під час та після вагітності, раніше не описано. Також не існує зв'язку між рівнем лептину у матері та збільшенням маси тіла у жінок із ожирінням. Метою було оцінити, чи рівні лептину в плазмі крові матері пов’язані з різним ступенем ожиріння матері та збільшенням ваги вагітних.

Методи

Проспективне когортне дослідження, яке включало жінок, класифікованих як клас ожиріння I-III (n = 343) і розділених на три групи гестаційного збільшення ваги (n = 304). Лептин плазми крові матері вимірювали на гестаційному тижні 15, 29 та 10 тижнів після пологів. Індекс маси тіла матері (ІМТ) розраховували на основі ваги вагітності на ранніх термінах. Гестаційний приріст ваги розраховували з використанням ваги матері на тиждень пологів мінус вага на початку вагітності. Середнє значення та довірчий інтервал плазми-лептину аналізували за допомогою двосторонньої моделі ANOVA. Ефект взаємодії між ІМТ та групою набору ваги при вагітності випробовували за допомогою двосторонньої моделі ANOVA.

Результати

Середні концентрації лептину у матері були значно вищими у жінок із ожирінням ІІІ класу порівняно з жінками І класу ожиріння у всі часи, коли вимірювали лептин у плазмі крові. Середні концентрації лептину також були значно вищими у жінок із ожирінням II класу порівняно з жінками І класу ожиріння, за винятком гестаційного тижня 29. Не було різниці середніх рівнів лептину в плазмі крові між групами гестаційного збільшення ваги. Істотної взаємодії між ІМТ та групою набору ваги вагітними не виявлено.

Висновки

Рівні лептину в плазмі під час вагітності та після неї були пов'язані з класом ожиріння, але не зі ступенем гестаційного збільшення ваги. Ці результати узгоджуються з епідеміологічними даними, де ризик акушерських ускладнень зростає із збільшенням класу ожиріння матері. Вплив на акушерський результат за рівнем гестаційного збільшення ваги менш виражений, ніж побічні ефекти, пов'язані з ожирінням матері.

Передумови

Ожиріння матері супроводжується кількома ускладненнями як для матері, так і для немовляти під час та після вагітності [1, 2]. Ризики для матері - це гестаційний цукровий діабет (GDM), прееклампсія (PE), гіпертонія, збільшення тривалості пологів, кесарів розтин, післяпологові кровотечі тощо [1, 3–7]. Ризики для плода включають вади нервової трубки та серця, макросомію, мертвонародження тощо [1, 3, 8]. Ризики для більшості ускладнень, пов'язаних із ожирінням під час вагітності, як для матері, так і для немовляти, зростають із збільшенням ступеня ожиріння [1, 3, 8]. Помітний гестаційний приріст ваги також впливає на результат вагітності, але меншою мірою, ніж ожиріння матері [3, 9].

Патогенетичні механізми ожиріння на акушерському результаті ще не з’ясовані. Ожиріння індукує запальні процеси, пов'язані з деякими наслідками вагітності, такими як ТЕЛА, гестаційна гіпертензія та ГРМ [10, 11]. Лептин, що виділяється жировою тканиною, є одним із декількох адипокінів. Вважається, що він діє як прозапальний цитокін, який може відігравати роль у розвитку ускладнень, пов’язаних із ожирінням [12–14]. Концентрації лептину в сироватці крові корелюють з індексом маси тіла (ІМТ) та відсотком жиру в організмі людини [15, 16]. Під час вагітності лептин також виробляється плацентою і відіграє важливу роль для нормального розвитку та росту плода [12, 13, 17, 18]. Здається, високий рівень лептину в сироватці крові пов’язаний з несприятливими наслідками вагітності, такими як ПЕ, ГДМ та макросомія [12, 17, 19, 20].

Попередні дослідження вказували на зв'язок між лептином, масою жиру в організмі або ІМТ матері під час вагітності [21–23]. Місра та ін. продемонстрували, що концентрації лептину у жінок із надмірною вагою/ожирінням були вищими, але зростали при значно нижчих показниках протягом гестації порівняно з жінками з нормальною вагою [24]. Подібна картина лептину протягом гестації, яка відрізнялася залежно від ІМТ матері до вагітності, спостерігалась у меншій бразильській когорті [25]. Ці дослідження головним чином зосереджувались на поздовжніх тенденціях рівня лептину у матері під час вагітності та включали мало жінок із ожирінням та патологічним ожирінням [22, 24–26]. Хендлер та ін. продемонстрували, що рівень лептину у матері у третьому триместрі зростав із ІМТ до вагітності у 20 жінок із ожирінням [19]. Уолш та ін. порівнювали рівні лептину в когорті жінок, поділених на тих, хто перевищував рекомендації Американського інституту медицини (МОМ) щодо ГРГ, та тих, хто рекомендував РГГ. Вони не виявили різниці в рівнях лептину на ранніх термінах вагітності, але концентрація лептину у матері на 28 гестаційному тижні була вищою у жінок, які перевищили рекомендації ГРГ [27].

Чи відомо, що рівні лептину в матері у плазмі крові у жінок із ожирінням та з патологією ожиріння під час вагітності та після неї вже відомі, раніше не було описано. Немає доступних даних про зв'язок між рівнем лептину у жінок із ожирінням у жінок під час та після вагітності та рекомендованої ГРГ на підставі рекомендацій МОМ [28]. Відповідно, метою цього дослідження було оцінити, чи пов'язані рівні лептину в плазмі крові матері з різним ступенем ожиріння матері (клас ожиріння I-III) під час та після вагітності, а також подальша оцінка рівня лептину в плазмі крові матері та жінок після ожиріння з різними рівнями ГРГ, заснованими на керівних принципах МОМ.

Методи

Дані були зібрані в рамках проспективного когортного дослідження вагітних жінок із ожирінням [29]. У період з листопада 2003 р. По грудень 2005 р. До дослідження були звернутісь усі вагітні жінки з ожирінням (n = 754), послідовно зареєстровані на ранніх термінах вагітності в трьох дородових клініках Швеції [29]. Критеріями включення були ІМТ вагітності на ранніх термінах ≥ 30 та знання шведської мови. Критеріями виключення були діагноз цукрового діабету до вагітності, дисфункція щитовидної залози або психічна хвороба, які лікували нейролептичними препаратами. Блок-схема дослідження представлена на рис. 1. З 615 жінок, які отримали право та були запрошені до участі, 368 жінок були включені в дослідження, а 348 завершили дослідження. Крім того, п’ять жінок, які очікували близнюків, були виключені, залишивши 343 жінки з одноплідною вагітністю як нинішнє дослідження.

Блок-схема когорти

Популяція досліджень була класифікована за трьома класами ожиріння на ранніх стадіях ІМТ вагітності на основі визначення ВООЗ; ожиріння I класу = ІМТ 30–34,9, ожиріння II класу = ІМТ 35–39,9 (хворобливе ожиріння) та ожиріння III класу = ІМТ ≥ 40 (хворобливе ожиріння) [30]. ІМТ визначався як маса тіла у кілограмах, поділена на зріст у квадраті метра (кг/м 2). Вага та зріст усіх жінок реєструвались на восьмому-десятому тижні вагітності, що дозволило розрахувати ІМТ.

Населення дослідження також було поділено на три групи ГРГ: 9 кг. У 2009 році МОМ опублікувала рекомендації щодо оптимального збільшення ваги під час вагітності на основі ІМТ до вагітності. Згідно з цими рекомендаціями, рекомендована ГРГ для жінок із ожирінням становить 5–9 кг [28]. Для розрахунку ГРГ ми використовували вагу матері у тиждень пологів мінус вага на початку вагітності. Якщо вага матері у тиждень пологів відсутня, використовували вагу за 1 або 2 тижні до пологів. Загалом 304 жінки мали інформацію про ГРГ. Гестаційний вік розраховували на основі біометрії плода на УЗД першого триместру. Дані про характеристики матері та ускладнення вагітності були отримані з комп'ютеризованих записів пацієнтів.

Рівні лептину в плазмі крові матері вимірювали на 15 та 29 тижнях вагітності та 10 тижнів після пологів. Жінки голодували перед забором материнської крові. Кров матері збирали вранці у всіх пацієнтів.

Для аналізу лептину кров відбирали у пробірку з активатором згустків та гелем для відділення сироватки. Через одну годину після відбору проб кров центрифугували, розподіляли аликвотами і сироватку зберігали при -70 ° за Цельсієм до аналізів.

Концентрацію лептину у матері у плазмі крові вимірювали за допомогою прямого ІФА на основі сендвічів (Millipore, Billerica, США). Лептин людини захоплювали поліклональним антитілом на 96-лунковому мікропланшетному планшеті, а незв’язаний матеріал змивали. До захопленого людського комплексу лептину було додано вторинне моноклональне біотинільоване антитіло, а потім - стрептавідин-пероксидаза хрону. Активність ферменту вимірювали спектрофотометрично (Victor 3, PerkinElmer, Waltham, MA, USA) при 450 нм після останнього етапу підкислення зразків продуктів. Підвищена абсорбція була прямо пропорційна кількості захопленого людського лептину в невідомих зразках, отриманих із сформованої стандартної кривої. У обсязі зразка 25 мкл межа чутливості аналізу становив 0,2 нг +/− 2 SD. Варіація в межах та між варіантами аналізу становила 4,6 та 6,2% відповідно. Специфічність аналізу становила 100% для людського лептину. Не виявлено перехресної реактивності щодо людського проінсуліну, інсуліну, фактору росту інсуліну I та II або глюкагону.

Відмінності в категоріальних демографічних змінних, а також акушерських результатах між ожирінням матері I-III класу аналізували за допомогою критерію Пі-Пісона Хі-квадрат, а ANOVA використовували для аналізу відмінностей у безперервних змінних та результатах (вік матері, вага при народженні, ГРГ та тривалість гестації у тижнях.) Категоричні змінні та результати виражали як цифри (відсотки), а якщо постійні - як середнє значення (SD).

Середнє значення та довірчий інтервал плазми лептину під час та після вагітності у жінок із ожирінням I-III класу та у жінок із ожирінням у трьох різних групах ГРГ аналізували за допомогою двосторонньої моделі ANOVA. (Бонферроні коригується протягом кожного гестаційного тижня).

Ефект взаємодії між ІМТ матері та ГРГ був перевірений за допомогою двосторонньої моделі ANOVA.

Загальні лінійні моделі використовувались для перевірки можливого незрозумілого на додаток до моделі основного ефекту ІМТ та збільшення ваги вагітних.

Усі аналізи проводились за допомогою IBM SPSS версії 23 (IBM Inc, Armonk, NY). Значення р 1 та і2. 2. Не було виявлено різниці середнього віку матері, співвідношення, середнього терміну вагітності, ваги при народженні, куріння та вживання алкоголю у першому триместрі. Середня ГРГ була достовірно нижчою у класі ожиріння III класу порівняно з ожирінням класу I та класу II. Розподіл ГДМ та артеріальної гіпертензії до вагітності суттєво не відрізнявся між класами ожиріння. Поширеність ПЕ зростала із збільшенням ІМТ.

Таблиця 1

Характеристика матері та результат вагітності стосовно класу ожиріння матері. Безперервні змінні Середнє (Std)

Клас ожиріння I Клас ожиріння II Клас ожиріння III Р-значення N = 223 N = 77 N = 43

Вік матері (років)	30,0 (4,7)	30,4 (4,4)	29,0 (5,3)	0,322
Гестаційна тривалість (цілі тижні)	39,2 (2,0)	39,8 (1,4)	39,0 (2,6)	0,076
Вага при народженні (грам)	3708 (594)	3713 (448)	3670 (811)	0,920
Збільшення ваги під час вагітності (кг)	10,6 (5,6)	9,6 (6,0)	7,7 (6,1)	0,015
Збільшення ваги під час вагітності (кг)	N = 203	N = 66	N = 35	0,015

P 2 -тест не виконаний

На 15 тижні вагітності для вимірювання рівня лептину були доступні зразки від 340 (99,1%) жінок, а на 29 тижні вагітності - 331 (96,5%) жінок. Через 10 тижнів після пологів рівень лептину вимірювали у 295 (86,0%) жінок (рис. 1).

Середній тиждень, 25-й та 75-й процентилі, а також найнижче і найвище значення тижня вагітності або тижня після пологів, коли брали кров для аналізу лептину, представлені в таблиці 3. Не було значущої кореляції між гестаційним тижнем, коли брали кров для аналізу лептину, та значенням лептину протягом кожного періоду вимірювання лептину (15 тижнів p = 0,33, 29 тиждень p = 0,45 та 10 тижнів після пологів p = 0,70 ). Оскільки не було значної кореляції між гестаційним тижнем при аналізі лептину та значенням лептину, протягом кожного періоду вимірювання лептину аналізи лептину не були скориговані для гестаційного тижня під час вимірювання лептину.

Таблиця 3

Гестаційний тиждень і тижні після пологів при вимірах лептину

Гестаційний тиждень при вимірі 1 Гестаційний тиждень при вимірі 2 тижні після пологів при вимірі 3 N = 340 N = 331 N = 295

Хв	10	24	6
25 процентилів	14	28	9
Медіана	15	29	10
75 процентилів	16	30	12
Макс	22	33	28

Не виявлено значущої взаємодії між ІМТ матері та ГРГ, тому аналізи на лептин та групу РРГ не були скориговані на ІМТ та навпаки.

Середні концентрації лептину в плазмі крові матері та 95% довірчий інтервал у трьох класах ожиріння представлені на рис. 2. Середні концентрації лептину у матері під час та після вагітності, схоже, пов'язані зі ступенем ожиріння матері. Середні концентрації лептину у матері були значно вищими у жінок із ожирінням ІІІ класу порівняно з жінками І класу ожиріння у всі часи, коли вимірювали лептин у плазмі крові. Середні концентрації лептину також були значно вищими у жінок із ожирінням ІІ класу порівняно з жінками ожиріння I класу, за винятком гестаційного тижня 29. Після пологів середні концентрації лептину були вищими із збільшенням категорії ожиріння, хоча не досягаючи статистично значущої різниці між жінками ожиріння клас ІІ та ІІІ.

Значення лептину у плазмі крові під час та після вагітності у жінок із ожирінням I-III класу (на малюнку 1–3). Значення лептину є середніми та 95% довірчим інтервалом (Бонферроні коригується протягом кожного гестаційного тижня). Неперекриваючий довірчий інтервал передбачає значні відмінності (p 3. Середні концентрації лептину у матері під час та після вагітності, схоже, не пов'язані зі ступенем ГРГ. Не було значної різниці в рівні лептину в плазмі крові під час та після вагітності у жінок із ожирінням, класифікованих за до ступеня ГРГ, за одним винятком. Жінки з ожирінням з> 9 кг ГРГ мали значно вищу середню концентрацію лептину в плазмі крові на 29 тижні вагітності порівняно з жінками з ожирінням з рекомендованою ГРГ (5–9 кг).

Значення лептину в плазмі під час вагітності та після неї у жінок із ожирінням поділяють на групи з низьким, рекомендованим та надмірним збільшенням ваги вагітності. Значення лептину є середніми та 95% довірчим інтервалом (Бонферроні коригується протягом кожного гестаційного тижня). Інтервал довіри, що не перекривається, передбачає значні відмінності (p Cedergren MI. Ожиріння матері та ризик несприятливого результату вагітності. Obstet Gynecol. 2004; 103 (2): 219–224. Doi: 10.1097/01.AOG.0000107291.46159.00. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]