Нове використання для прийому всередину глутатіону: лікування неалкогольної жирної хвороби печінки

Б'янка Гаріллі, штат Нью-Йорк

Безалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП), що характеризується накопиченням жиру в печінці, не спричиненою вживанням алкоголю, страждає до 25% людей у США. 1 Це, як правило, тихе захворювання, яке часто не викликає симптомів до пізніх стадій, коли є хронічне ураження печінки; Скарги можуть включати втому, слабкість, втрату ваги, втрату апетиту, нудоту, біль у животі, жовтяницю, свербіж, набряки та іноді психічну розгубленість. 1

НАФЛД найчастіше діагностується у осіб із надмірною вагою та ожирінням, особливо у тих, що страждають метаболічними синдромами, включаючи діабет 2 типу (T2D) та дисліпідемію. НАЖХП може також впливати на людей без цих кардіометаболічних факторів ризику. Простий екран панелі ферментів печінки може попередити лікаря про необхідність глибшого занурення у такі діагностичні процедури, як ультразвукове дослідження, яке використовується для підтвердження діагнозу НАЖХП. 1

Стандартним методом лікування позитивного діагнозу НАЖХП є модифікація способу життя. Медичні працівники рекомендують їсти здорову дієту, регулярно займатися спортом, підтримувати здорову вагу, уникати алкоголю та збалансувати рівень ліпідів у крові та рівень глюкози в крові. Ці модифікації способу життя можуть бути надзвичайно корисними в терапевтичному підході до лікування НАЖХП. 1

На жаль, є багато людей, які або не бажають, або не можуть з різних причин взяти на себе повний перегляд способу життя. У цьому випадку підтримка невеликих і стійких змін у способі життя все одно може дати значні покращення, але додаткові терапевтичні засоби часто все ще необхідні для вирішення згубної хронічної присутності НАЖХП. Трипептид глутатіон, γ-L-глутаміл-L-цистеїніл-гліцин, вийшов на перший план як біологічно активний харчовий продукт з потенційним використанням у лікуванні НАЖХП, оскільки він відіграє вирішальну роль у клітинних антиоксидантних та дезінтоксикаційних системах. Протягом багатьох років внутрішньовенні ін’єкції глутатіону були клінічно визнані за їх терапевтичну цінність при лікуванні гострих отруєнь та хронічних захворювань печінки. Зовсім недавно пероральний глутатіон досліджували для його використання при лікуванні НАЖХП.

Глутатіон - це антиоксидант, який можна знайти в різних рослинах, включаючи спаржу, авокадо, шпинат, бамію, брокколі, диню, помідори, моркву, грейпфрут, апельсин, кабачки, полуницю, кавун та багато інших фруктів та овочів. Він також сильно концентрується у свіжоприготовленому м’ясі. 2,3 Харчові джерела глутатіону, однак, складають лише невелику кількість загальних рівнів глутатіону в організмі, оскільки більшість з них ендогенно синтезується на клітинному рівні самим організмом. У цьому випадку амінокислотні попередники глутатіону - глутамат, гліцин та цистеїн - також повинні бути доступні з раціону в достатній кількості. 3

Протягом багатьох років обговорювались, чи не спричиняє пероральне додавання глутатіону підвищений біоактивний рівень глутатіону в організмі, оскільки багато хто вважає, що оральний глутатіон не може бути належним чином засвоєний і тому успішно використовується клітинами організму. Однак останніми роками нові дослідження показали, що пероральне додавання глутатіону, особливо у формі, пов’язаній з білками, насправді може мати сприятливий вплив на окислювально-відновний потенціал у клітинах, 4-5 провідних дослідників, які розглядають ефекти добавки глутатіону у людини організму, в тому числі при лікуванні НАЖХП.

У відкритому, одноразовому та багатоцентровому пілотному дослідженні 34 японські пацієнти з діагнозом НАЖХП (але без декомпенсації печінки) та ультразвуком пройшли обстеження протягом 7 місяців; 29 із цих осіб завершили дослідження: 14 чоловіків та 15 жінок із середнім віком 56,0 ± 13,3 року). 6 Протягом перших 3 місяців пацієнти брали участь у цілеспрямованих модифікаціях способу життя, включаючи дієту та фізичні вправи; це супроводжувалося щоденним пероральним введенням 300 мг L-глутатіону протягом наступних 4 місяців. Учасників клінічно оцінювали до та після лікування глутатіоном із вмістом жиру в печінці, фіброзом та рівнями аланінамінотрансферази (ALT), які вимірювали та тестували. 6

Після 4-місячної фази лікування глутатіоном такі біомаркери значно зменшились: 6

ALT
Тригліцериди
Неестерифіковані жирні кислоти
Феритин

Коли респонденти, які відповідали на АЛТ, порівнювались з тими, хто не відповів, дослідники виявили, що відповіді на АЛТ були молодшими та не мали важкого діабету. Загалом, результати цього експериментального дослідження вказують на потенційні терапевтичні метаболізми печінки та переваги функції, пов'язані з пероральним введенням глутатіону у осіб із раннім НАЖХП без декомпенсованого цирозу. 6 Для подальшого з'ясування цих висновків необхідні більші клінічні випробування.

Чому це клінічно важливо?

Пацієнтів із надмірною вагою, ожирінням або метаболічними синдромами, такими як гіперглікемія та дисліпідемія, слід пройти обстеження на НАЖХП, починаючи з панелі ферментів печінки.
Якщо присутній НАЖХП, слід застосовувати стійкі модифікації способу життя, включаючи терапевтичні дієтичні вправи та вправи, здійснюючи регулярні подальші оцінки
- Слід враховувати додавання харчових біоактивних речовин, таких як глутатіон