Капсули Мікразім

Склад

Діюча речовина: 25000 МО панкреатину у вигляді кишкових гранул (мікрогранул).

Якщо разова доза

Допоміжні речовини: гранули з оболонки (мікрогранули): Eudragit E-100 (метилметакрилат, диметиламіноетилметакрилат та сополімер бутилметакрилату), триетилцитрат, тальк, емульсія симетикону;

Склад оболонки капсул: желатин, вода, лаурилсульфат натрію, метилпарагідроксибензоат (метилпарабен, ніпагін), пропілпарагідроксибензоат (пропілпарабен); барвники: малиновий барвник (Ponso 4R), хіноліновий жовтий барвник, запатентований синій барвник, діоксид титану.

Упаковка

Механізм дії

MICRASIM - ферментний препарат із підшлункової залози тварин, який складається з протеази, ліпази та амілази, що забезпечують перетравлення білків, жирів та вуглеводів у їжі.

Після прийому препарату желатинова капсула під дією шлункового соку розчиняється в шлунку і мікрогранулах панкреатину, стійких до кислого середовища шлунка, разом із шлунковим вмістом потрапляє в дванадцятипалу кишку, а потім у тонку кишку, де відбувається вивільнення. травних ферментів та забезпечується ферментативне перетравлення їжі. Панкреатин у формі мікрогранул забезпечує швидше змішування травних ферментів із вмістом кишечника та рівномірний їх розподіл у ньому, що забезпечує вищу засвоювану активність. Ферментативна активність панкреатину проявляється максимум через 30-40 хвилин після прийому. Після взаємодії з субстратами протеаза, ліпаза та амілаза в нижній частині кишечника втрачають свою активність і разом із вмістом кишечника виводяться з організму. Мікразим не всмоктується в шлунково-кишковому тракті і діє місцево.

Показання та застосування

Для замісної терапії при дефіциті підшлункової залози, пов’язаному із: спадковими захворюваннями - муковісцидозом (фіброз підшлункової залози), хронічним панкреатитом; пухлини підшлункової залози; хірургічні втручання на підшлунковій залозі. Замісна терапія при дефіциті ферментів підшлункової залози не може замінити лікування основного захворювання.

Симптоматична терапія в комплексному лікуванні для корекції розладів травлення, що виникають внаслідок інших захворювань або патологічних станів шлунково-кишкового тракту: станів після резекції шлунка, жовчного міхура, частини кишечника; захворювання та стани, пов’язані з порушенням процесу виведення жовчовивідних шляхів (хвороби печінки, холецистит, камені в жовчному міхурі, хронічні захворювання жовчовивідних шляхів, здавлення жовчних проток пухлинами, кістозні розростання тощо);
захворювання тонкої кишки та дванадцятипалої кишки, товстої кишки, що супроводжуються порушенням просування вмісту кишечника.

Для поліпшення процесу травлення у дорослих та дітей з нормальною функцією шлунково-кишкового тракту у разі:
помилки в харчуванні (вживання жирної і грубої їжі, переїдання, нерегулярне харчування); з порушеннями жувальної функції, малорухливим способом життя, тривалою іммобілізацією.
Для застосування в комплексній підготовці до рентгенологічного дослідження та УЗД органів черевної порожнини.

Протипоказання

Гострий панкреатит, загострення хронічного панкреатиту, індивідуальна непереносимість панкреатину або окремих компонентів препарату.

Вагітність та годування груддю

Дані про потенційні ризики використання панкреатину у вагітних та під час лактації відсутні, тому препарат слід призначати вагітним та годуючим матерям лише у тому випадку, якщо корисний ефект перевищує можливі ризики.

Дозування та введення

Дози Мікразиму підбираються індивідуально залежно від тяжкості захворювання та складу дієти. Якщо разова доза препарату більше 1 капсули, слід приймати половину від загальної кількості капсул безпосередньо перед їжею, а іншу половину - з їжею, запиваючи нелужною рідиною (вода, фруктові соки). Якщо разова доза становить 1 капсулу, її слід приймати під час їжі. Для утрудненого ковтання та для дітей капсулу можна відкривати та додавати мікрогранули до продуктів, що не потребують пережовуванні (наприклад, яблучний пюре, йогурт). Подрібнення або жування мікрогранул, а також додавання їх у їжу з рН вище 5,5, призводить до руйнування їх оболонки, яка захищає від дії шлункового соку. Суміш потрібно використовувати негайно. Під час ферментної терапії рекомендується вживати достатню кількість рідини, нестача рідини може спричинити запор.

Кістозний фіброз. Початкова розрахункова доза для дітей першого року життя та молодше 4 років становить 1000 МО ліпази на кілограм ваги при кожному годуванні, для дітей старше 4 років - 500 ОД ліпази за фунт під час кожного прийому їжі. Дозу слід підбирати індивідуально, залежно від тяжкості захворювання, тяжкості стеатореї та стану харчування. Підтримуюча доза для більшості пацієнтів не повинна перевищувати 10 000 МО ліпази на кілограм маси тіла на добу.

Інші види екзокринної недостатності підшлункової залози.
При замісній терапії у хворих на хронічний панкреатит доза ферментів залежить від ступеня екзокринної недостатності, а також від індивідуальних харчових звичок пацієнта. При стеатореї (більше 15 г жиру в калі в день), а також при наявності діареї та схуднення, коли дієта не дає значного ефекту - призначається 25 000 одиниць ліпази під час кожного прийому їжі. За необхідності та з хорошою переносимістю дозу збільшують до 30000 - 35000 МО ліпази на дозу. Подальше збільшення дози, в більшості випадків, не покращує результатів лікування і вимагає перегляду діагнозу, зменшення вмісту жиру в раціоні та/або додаткового призначення препаратів-інгібіторів протонної помпи. При легкій стеатореї, що не супроводжується діареєю та втратою ваги, призначають від 10 000 до 25 000 ОД на прийом; Допустима доза для дітей: до 1,5 років - 50 000 ЄДУ на добу; для дітей старше 1,5 років добова доза препарату не повинна перевищувати -100000 ОД.

Побічні реакції

Алергічні реакції на компоненти препарату. При застосуванні великих доз препарату спостерігаються рідко: діарея, нудота, запор, дискомфорт в епігастральній ділянці. При тривалому застосуванні у високих дозах розвиток гіперурікурікурії, гіперурикемії. У разі муковісцидозу при перевищенні необхідної дози панкреатину можливий розвиток стриктур (фіброзна колонопатія) в клубово-сліпої кишці висхідної ободової кишки.

Особливі примітки

Діти та дорослі, які тривалий час отримували терапію панкреатином у великих дозах, повинні регулярно спостерігатися у фахівця. Основними причинами неефективності ферментної терапії є: інактивація ферментів у дванадцятипалій кишці в результаті підкислення її вмісту; супутні захворювання тонкої кишки (глистові інвазії, дисбіоз); дуоденостаз; недотримання пацієнтами рекомендованої схеми лікування; використання ферментів, які втратили свою активність.

Взаємодія з наркотиками

Зменшує всмоктування заліза.

Передозування

Симптоми: збільшення вмісту сечової кислоти в сечі (гіперурикурія) та крові (гіперурикемія). У дітей запор.

Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія.

Умови зберігання

У сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 ° C.

Склад

Допоміжні речовини: оболонки гранул (мікрогранули): Еудрагіт Е-100 (метилметакрилат, диметиламіноетилметакрилат та сополімер бутилметакрилату), триетиловий цитрат, тальк, емульсія симетикону;

Склад оболонки капсул: желатин, вода, лаурилсульфат натрію, метилпарагідроксибензоат (метилпарабен, ніпагін), пропілпарагідроксибензоат (пропілпарабен); барвники: малиновий барвник (Ponso 4R), хіноліновий жовтий барвник, запатентований синій барвник, діоксид титану.

Упаковка

Механізм дії

MICRASIM - ферментний препарат із підшлункової залози тварин, який складається з протеази, ліпази та амілази, що забезпечують перетравлення білків, жирів та вуглеводів у їжі.

Після прийому препарату желатинова капсула під дією шлункового соку розчиняється в шлунку і мікрогранулах панкреатину, стійких до кислого середовища шлунка, разом із шлунковим вмістом потрапляє в дванадцятипалу кишку, а потім у тонку кишку, де відбувається вивільнення. травних ферментів та забезпечується ферментативне перетравлення їжі. Панкреатин у формі мікрогранул забезпечує швидше змішування травних ферментів із вмістом кишечника та рівномірний їх розподіл у ньому, що забезпечує вищу засвоювану активність. Ферментативна активність панкреатину проявляється максимум через 30-40 хвилин після прийому. Після взаємодії з субстратами протеаза, ліпаза та амілаза в нижній частині кишечника втрачають свою активність і разом із вмістом кишечника виводяться з організму. Мікразим не всмоктується в шлунково-кишковому тракті і діє місцево.

Показання та застосування

Для замісної терапії при дефіциті підшлункової залози, пов’язаному із: спадковими захворюваннями - муковісцидозом (фіброз підшлункової залози), хронічним панкреатитом; пухлини підшлункової залози; хірургічні втручання на підшлунковій залозі. Замісна терапія при дефіциті ферментів підшлункової залози не може замінити лікування основного захворювання.

Симптоматична терапія в комплексному лікуванні для корекції розладів травлення, що виникають внаслідок інших захворювань або патологічних станів шлунково-кишкового тракту: станів після резекції шлунка, жовчного міхура, частини кишечника; захворювання та стани, пов’язані з порушенням процесу виведення жовчовивідних шляхів (хвороби печінки, холецистит, камені в жовчному міхурі, хронічні захворювання жовчовивідних шляхів, здавлення жовчних проток пухлинами, кістозні розростання тощо);
захворювання тонкої кишки та дванадцятипалої кишки, товстої кишки, що супроводжуються порушенням просування вмісту кишечника.

Для поліпшення процесу травлення у дорослих та дітей з нормальною функцією шлунково-кишкового тракту у разі:
помилки в харчуванні (вживання жирної та грубої їжі, переїдання, нерегулярне харчування); з порушеннями жувальної функції, малорухливим способом життя, тривалою іммобілізацією.
Для застосування в комплексній підготовці до рентгенологічного дослідження та УЗД органів черевної порожнини.

Протипоказання

Гострий панкреатит, загострення хронічного панкреатиту, індивідуальна непереносимість панкреатину або окремих компонентів препарату.

Вагітність та годування груддю

Дані про потенційні ризики використання панкреатину у вагітних та під час лактації відсутні, тому препарат слід призначати вагітним та годуючим матерям лише у тому випадку, якщо корисний ефект перевищує можливі ризики.

Дозування та введення

Дози Мікразиму підбираються індивідуально залежно від тяжкості захворювання та складу дієти. Якщо разова доза препарату більше 1 капсули, слід приймати половину від загальної кількості капсул безпосередньо перед їжею, а іншу половину - з їжею, запиваючи нелужною рідиною (вода, фруктові соки). Якщо разова доза становить 1 капсулу, її слід приймати під час їжі. Для утрудненого ковтання та для дітей капсулу можна відкривати та додавати мікрогранули до продуктів, що не потребують пережовуванні (наприклад, яблучний пюре, йогурт). Подрібнення або жування мікрогранул, а також додавання їх у їжу з рН вище 5,5, призводить до руйнування їх оболонки, яка захищає від дії шлункового соку. Суміш потрібно використовувати негайно. Під час ферментної терапії рекомендується вживати достатню кількість рідини, нестача рідини може спричинити запор.

Кістозний фіброз. Початкова розрахункова доза для дітей першого року життя та молодше 4 років становить 1000 МО ліпази на кілограм ваги при кожному годуванні, для дітей старше 4 років - 500 ОД ліпази за фунт під час кожного прийому їжі. Дозу слід підбирати індивідуально, залежно від тяжкості захворювання, тяжкості стеатореї та стану харчування. Підтримуюча доза для більшості пацієнтів не повинна перевищувати 10 000 МО ліпази на кілограм маси тіла на добу.

Інші види екзокринної недостатності підшлункової залози.
При замісній терапії у хворих на хронічний панкреатит доза ферментів залежить від ступеня екзокринної недостатності, а також від індивідуальних харчових звичок пацієнта. При стеатореї (більше 15 г жиру в калі в день), а також при наявності діареї та схуднення, коли дієта не дає значного ефекту - призначається 25 000 одиниць ліпази під час кожного прийому їжі. За необхідності та з хорошою переносимістю дозу збільшують до 30000 - 35000 МО ліпази на дозу. Подальше збільшення дози, в більшості випадків, не покращує результатів лікування і вимагає перегляду діагнозу, зменшення вмісту жиру в раціоні та \/або додаткового призначення препаратів-інгібіторів протонної помпи. При легкій стеатореї, що не супроводжується діареєю та втратою ваги, призначають від 10 000 до 25 000 ОД на прийом; Допустима доза для дітей: до 1,5 років - 50 000 ЄДУ на добу; для дітей старше 1,5 років добова доза препарату не повинна перевищувати -100000 МО.

Побічні реакції

Алергічні реакції на компоненти препарату. При застосуванні великих доз препарату спостерігаються рідко: діарея, нудота, запор, дискомфорт в епігастральній ділянці. При тривалому застосуванні у високих дозах розвиток гіперурікурікурії, гіперурикемії. У разі муковісцидозу при перевищенні необхідної дози панкреатину можливий розвиток стриктур (фіброзна колонопатія) в клубово-сліпої кишці висхідної ободової кишки.

Особливі примітки

Діти та дорослі, які тривалий час отримували терапію панкреатином у великих дозах, повинні регулярно спостерігатися у фахівця. Основними причинами неефективності ферментної терапії є: інактивація ферментів у дванадцятипалій кишці в результаті підкислення її вмісту; супутні захворювання тонкої кишки (глистові інвазії, дисбіоз); дуоденостаз; недотримання пацієнтами рекомендованої схеми лікування; використання ферментів, які втратили свою активність.

Взаємодія з наркотиками

Зменшує всмоктування заліза.

Передозування

Симптоми: збільшення вмісту сечової кислоти в сечі (гіперурікурія) та крові (гіперурикемія). У дітей запор.

Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія.

Умови зберігання

У сухому місці, захищеному від світла і недоступному для дітей при температурі не вище 25 \ u00b0 С.