Погана якість м’язів поширена серед людей із ожирінням, інші фактори також відіграють роль

Дослідження спостерігало значну поширеність поганої якості м’язів серед осіб із ожирінням, а також виявило, що вік, стать та індекс маси тіла (ІМТ) є незалежними предикторами.

«Окрім старіння, на якість м’язів можуть впливати й інші фактори - особливо, що стосується способу життя. Ожиріння набуває масштабів епідемії, його поширеність зростає у всьому світі і вдвічі збільшилася з 1980 року », - написали дослідники. «Серед ряду інших ускладнень (наприклад, серцево-судинні захворювання), ожиріння, здається, погіршує функцію скелетних м’язів. Деякі дослідження показали, що більш високий індекс маси тіла (ІМТ) був пов'язаний з більшою м'язовою масою і навіть із збільшенням абсолютної сили та потужності виробництва. Однак, коли нормалізується до маси тіла або м’язової маси, люди з ожирінням виявляють порушення функції м’язів (тобто зниження якості м’язів) ".

У поперечному перерізі дослідження було охоплено 203 особи з ожирінням (103 були жінки) у віці від 18 до 75 років та ІМТ від 35 кг/м 2 до 64 кг/м 2. Вимірювання проводили для встановлення м’язової сили (динамометрія рукоятки), м’язової сили (тест “сидячи-стоячи”) та м’язової маси (аналіз біоелектричного імпедансу). Референтні значення якості м’язів (відношення сили/потужності до м’язової маси) були взяті у молодих здорових людей для порівняння з когортою ожиріння; якість м’язів визначали як нормальну, низьку або погану.

Вік, стать, ІМТ Усі суттєві фактори

Незалежно від віку, м’язова маса, абсолютна сила та сила м’язів та питома м’язова сила були вищими у чоловіків, ніж у жінок. У молодшій віковій групі жінки мали вищу питому м’язову силу. При аналізі лінійної регресії вища питома сила м’язів корелювала з молодшим віком та статтю чоловіків, але не було ніякої кореляції з ІМТ. Спостерігалася кореляція між вищою питомою м’язовою потужністю та молодшим віком, але не зі статтю або ІМТ.

Питома сила м’язів була низькою/поганою у 96% групи, але більшість людей мали нормальну питому силу м’язів (94%). Три чверті молодих дорослих/дорослих мали погану якість м’язів, як і 92% дорослих середнього та старшого віку. Жінки, порівняно з чоловіками, мали вищі показники поганої питомої м’язової сили (94% проти 74%) та якості м’язів (94% проти 74%); однак ніяких відмінностей, пов’язаних зі статтю, не спостерігалось у низькій/поганій питомій м’язовій силі. Випадків низької якості м’язів не було. Після регресійного аналізу всієї когорти, віку, ІМТ та жіночої статі було виявлено позитивні незалежні кореляційні зв’язки з поганою якістю м’язів - ці змінні становили 32% відхилення якості м’язів. Вік та жіноча стать були в зворотному співвідношенні з питомою м’язовою силою, а вік - у зворотній кореляції з конкретною м’язовою силою. У скоригованих аналізах наступні фактори незалежно корелювали з високим ризиком поганої якості м’язів: жіноча стать (співвідношення шансів [АБО] = 18,09; 95% довірчий інтервал [ДІ], 4,07 до 80,38), вік (АБО = 1,06; 95 % ДІ, 1,03-1,10) та ІМТ (АБО = 1,22; 95% ДІ, 1,07-1,38).