Гіперліпідемія

Гіперліпідемія може бути визначена як підвищення рівня загального холестерину в сироватці крові (ТК) та/або тригліцеридів (ТГ) або зниженого холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), що призводить до розвитку атеросклерозу.

Пов’язані терміни:

Ліпідний
Серцево-судинне захворювання
Холестерин
Ліпопротеїди низької щільності
Ожиріння
Цукровий діабет
Гіпертонія
Інсулінонезалежний цукровий діабет
Атеросклероз

Завантажити у форматі PDF

Про цю сторінку

Гіперліпідемія

Маніша Чандалія, Нікола Абате, в Енциклопедії гастроентерології, 2004

Зміни терапевтичного способу життя

Модифікація способу життя у пацієнтів з гіперліпідемією становить дуже важливу основу плану лікування. Терапевтичні зміни способу життя включають дієту, контроль ваги та збільшення фізичної активності. У таблиці III наведено поживний склад, рекомендований АТФ III Національної комісії з питань холестерину. Модифікації дієти можуть призвести до зниження рівня холестерину ЛПНЩ на 8-15%. Дієта з низьким вмістом жиру є дуже важливою складовою лікування гіпертригліцеридемії. На додаток до поліпшення ліпідної панелі, терапевтичні зміни способу життя можуть допомогти зменшити вагу, поліпшити резистентність до інсуліну та артеріальний тиск. Встановлено, що інші дієтичні компоненти, такі як риб’ячий жир, рослинний стенол, що входять до складу маргарину, та соєвий білок, покращують рівень ліпідів, і їх включення в раціон слід зазначити у рекомендаціях щодо дієти. Регулярні фізичні вправи, такі як швидка ходьба протягом 30 хв, показали, що покращують серцево-судинну форму і повинні бути включені в план лікування.

ТАБЛИЦЯ III. Склад поживних речовин терапевтичного способу життя змінює дієту

Поживна речовинаРекомендований прийом

Насичені жири a	Менше 7% від загальної кількості калорій
Поліненасичені жири	До 10% від загальної кількості калорій
Мононенасичені жири	До 20% від загальної кількості калорій
Загальний жир	25–35% від загальної кількості калорій
Вуглеводи b	50–60% від загальної кількості калорій
Клітковина	20–30 г/добу
Білок	Приблизно 15% від загальної кількості калорій
Холестерин	Менше 200 мг/добу
Загальна кількість калорій (енергія)	Збалансуйте споживання та витрачання енергії для підтримки бажаної маси тіла/запобігання набору ваги

Примітка. Адаптовано з III групи лікування дорослих за адресою http://www.nhlbi.nih.gov, з дозволу.

споживання трансжирної кислоти повинно бути низьким. b Вуглеводи слід отримувати з продуктів, багатих на складні вуглеводи, включаючи зернові, фрукти та овочі.

Гіперліпідемія

Елейн М.Урбіна, доктор медицини, доктор медицини Стівен Р.Деніелс, з медицини підлітків, 2008 р

Результат

Дослідження для дорослих наочно демонструють ефективність гіполіпідемічної терапії для первинної та вторинної профілактики серцево-судинних захворювань. Однак навіть у дорослих рандомізовані дослідження не включали суб'єктів з часто зустрічається ліпідною структурою, таких як пацієнти з прийнятним ТК та низьким рівнем ЛПВЩ або ті, що мали високий рівень ТГ. У дослідженні Framingham Heart Study 40% чоловіків та 80% жінок мали ліпідні профілі, які не були включені в рандомізовані дослідження, і 25% чоловіків та 66% жінок із ІХС не мали права брати участь у дослідженнях. Хоча довгострокові наслідки лікування у дитячому та підлітковому віці залишаються незрозумілими, короткотермінові наслідки повідомляються після медикаментозної терапії. У дітей з дисліпідемією дієта та фізичні вправи показали, що антиоксиданти та статини та фолієва кислота покращують судинну функцію в умовах ожиріння, FCH та цукрового діабету відповідно.

Підводячи підсумок, підлітків, у яких підвищений ризик серцево-судинних захворювань, можна легко визначити за допомогою простих вимірювань антропометрії, артеріального тиску, ліпідів та вуглеводного обміну. Дослідження лікування дорослих разом з обмеженими педіатричними даними свідчать про те, що раннє лікування факторів ризику, включаючи дисліпідемію, може призвести до поліпшення функції органів-мішеней.

Основні моменти

Дисліпідемія є передумовою розвитку атеросклерозу. Постійне зниження серцево-судинної смертності у дорослих з часом залежить від профілактики, виявлення та лікування дисліпідемії у дитинстві та підлітковому віці.

Більшість гіперліпідемій спричинені генетичними поліморфізмами в умовах ожиріння, дієти з високим вмістом жиру та/або сидячого способу життя.

Ідентифіковані сімейні форми гіперліпідемії становлять 2% усіх випадків гіперліпідемії, але при цьому мають найвищий ризик передчасних серцево-судинних захворювань.

Більшість причин вторинної гіперліпідемії можна визначити шляхом вимірювання рівня тиреотропного гормону (ТТГ), функції нирок, функції печінки та аналізу сечі.

Скринінговий аналіз ліпопротеїнів після 12-годинного голодування слід проводити до 20 років для осіб, батьки яких мають рівень ТК> 240 мг/дл, або у батьків чи бабусь чи дідусів є ознаки серцево-судинних захворювань до 55 років.

Категорії ліпідного ризику у осіб молодше 20 років визначені прийнятними (ХС ЛПНЩ 130 мг/дл).

Лікування дисліпідемії починається зі змін режиму харчування та фізичної активності. Дієта першого кроку рекомендується всім людям у віці від 2 років. Дієта з другого кроку рекомендується дітям та підліткам у категорії ліпідів високого ризику.

Статини є агентами вибору для підлітків з рівнем ХС ЛПНЩ> 190 мг/дл або> 160 за наявності двох або більше інших факторів серцево-судинного ризику.

Харчові аспекти трансплантації у дорослих

Гіперліпідемія

Повідомлялося про гіперліпідемію у тих, хто пережив трансплантацію печінки. 87-90 Поширеність залежить від режиму імуносупресії, визначення гіперліпідемії та часу після трансплантації. До факторів, що сприяють посттрансплантаційній гіперліпідемії, належать збільшення ваги, кортикостероїди, циклоспорин, сиролімус, протеїнурія та ниркова недостатність, резистентність до СД та інсуліну, а також антигіпертензивні препарати (тіазиди та β-блокатори). 91,92 Можливі причинні механізми гіперліпідемії кортикостероїдами, циклоспорином та сиролімусом розглянуті в таблиці 37-7. Показано, що перехід з циклоспорину на такролімус зменшує гіперліпідемію. 76,94 Коли гіперліпідемія нестійка до дієтичних змін і неможливо змінити імуносупресію (тобто зменшити або припинити прийом кортикостероїдів або сиролімусу), для лікування гіперліпідемії використовувались інгібітори 3-гідрокси-3-метилглутарилового коферменту А (HMG CoA) ( Таблиця 37-8). Інгібітори 95 ГМГ КоА-редуктази можуть впливати на рівень інгібіторів кальциневрину через взаємодію з системою цитохрому Р-450. Езетиміб також успішно застосовується у реципієнтів з трансплантацією печінки для зниження рівня загального холестерину в сироватці крові та рівня ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) -холестерину, але функцію печінки слід ретельно контролювати. 92

Панкреатит, дитячий

Гіперліпідемія

Гіперліпідемія є причиною панкреатиту, але, як видається, надзвичайно рідка в педіатрії. Повідомляється про частоту розвитку панкреатиту для кожного типу гіперліпідемії: тип 1, 35%; тип IV, 15%; і тип V, 30–40%. Панкреатит виявляється гострим і рецидивуючим. Повідомлялося, що використання антиоксидантного коктейлю зупиняє повторювані епізоди панкреатиту, пов’язані з гіперліпідемією. Якщо тригліцериди підвищені під час епізоду гострого панкреатиту, їх слід переоцінити після вирішення панкреатиту, щоб визначити, чи є основна помилка в ліпідному обміні.

ГІПЕРЛІПІДЕМІЯ (ГІПЕРЛІПІДЕМІЯ)

Класифікація гіперліпідемії

Гіперліпідемія зазвичай відноситься до високих концентрацій ліпідів у крові, холестерину та тригліцеридів. Ці високі рівні відображають основні зміни в ліпопротеїнах і можуть бути спричинені перевиробництвом, зниженим катаболізмом або тим і іншим. Таким чином, високий рівень тригліцеридів відображає підвищену концентрацію багатих тригліцеридами ліпопротеїдів, хіломікронів та ЛПНЩ та їх залишків. Збільшення концентрації холестерину зазвичай відображає збільшення ЛПНЩ, з супутнім збільшенням ЛПНЩ або без нього. Іноді підвищений загальний рівень холестерину може бути наслідком дуже високого рівня ЛПВЩ.

Гіперліпідемія може бути вторинною у порівнянні з іншими медичними розладами або терапією, або може бути первинною. Первинна гіперліпідемія може бути спричинена дефектом одного гена або, що частіше, полігенним фоном під впливом факторів навколишнього середовища.

Спочатку первинні (успадковані) порушення класифікували за фізико-хімічними характеристиками ліпопротеїдів, визначеними в лабораторії, за допомогою ультрацентрифугування або електрофорезу (табл. 1). Лікування гіперліпідемії пацієнта часто призводить до змін структури ліпопротеїнів та лабораторних характеристик, тому така класифікація має обмежене значення. Більш корисно визначити хворобу або дефект метаболізму, і оскільки це стає все більш можливим, для цього завжди слід докладати зусиль. Вторинні причини гіперліпідемії наведені в таблиці 2. Ожиріння, діабет та надлишок алкоголю зазвичай впливають на генетичний фон, викликаючи гіперліпідемію.

Таблиця 1. Класифікація гіперліпідемії (класифікація Фредріксона, змінена Всесвітньою організацією охорони здоров’я)

Тип гіперліпідемії Холестерин Тригліцерид Ліпопротеїн підвищений

Я	Підняли	Хіломікрони
IIa	Підняли	Звичайний	LDL
IIb	Підняли	Підняли	LDL плюс VLDL
III	Підняли	Підняли	IDL
IV	Звичайний або підвищений	Підняли	VLDL
V	Підняли	Помітно піднятий	Хіломікрони плюс ЛПНЩ

Таблиця 2. Поширені вторинні причини гіперліпідемії

Причина Приклад

Метаболічні та харчові	Ожиріння
Алкоголь
Ендокринна	Цукровий діабет
Гіпотиреоз
Вагітність
Наркотики	β-блокатори
Тіазиди
Естрогени
Захворювання нирок	Хронічна ниркова недостатність
Нефротичний синдром
Хвороба печінки	Обструкція жовчних шляхів

Фізичні вправи при хронічних захворюваннях

Передумови

Гіперліпідемія - це група порушень метаболізму ліпопротеїнів, що спричиняє підвищений рівень певних форм холестерину та тригліцеридів у крові. Первинна гіперліпідемія, спричинена екологічними та генетичними факторами, на сьогоднішній день є найчастішою і становить 98% усіх випадків. Ізольована гіперхолестеринемія та комбінована дисліпідемія є найпоширенішими видами дисліпідемії та обумовлені надмірним споживанням жиру у більшості людей. Ці типи дисліпідемії тягнуть за собою підвищений ризик розвитку атеросклерозу. Існує консенсус щодо того, що фізична активність захищає від розвитку серцево-судинних захворювань [17,18], і припускають, що одним із багатьох механізмів може бути позитивний вплив фізичних вправ на ліпідний профіль крові [19,20]. Епідеміологічні дослідження показують, що фізична активність запобігає гіперліпідемії [21,22] .

Індукція та підтримка імуносупресії

Грег Дж. Маккенна, Геран Б.Г. Клінтмальм, у трансплантації печінки (третє видання), 2015

Гіперліпідемія

Гіперліпідемія - найпоширеніший побічний ефект (рис. 91-4), проведений реєстраційними випробуваннями сиролімусу, 31, у два рази більше пацієнтів, яким потрібні гіполіпідемічні засоби, порівняно з ЧНІ. Незважаючи на збільшення ліпідів і тригліцеридів із сиролімусом, тваринні моделі показали, що сиролімус зменшує атеросклероз. Крім того, велике дослідження реципієнтів трансплантатів печінки, які отримували сиролімус de novo, не показало впливу на серцево-судинні події в когорті сиролімусу, незважаючи на те, що вони мали більш високий рівень холестерину та тригліцеридів і значно вищий показник ризику Фремінґема. 32 Гіперліпідемією можна керувати за допомогою терапії статинами, а гіпертригліцеридемію лікують капсулами риб’ячого жиру.

Щорічне всесвітнє опитування нових даних та тенденцій щодо побічних реакцій та взаємодій з лікарськими засобами

Альфонсо Карвахаль,. Наталія Джимено, у щорічній роботі про побічні ефекти наркотиків, 2008 рік

Обмін речовин

Збільшення ваги зазвичай асоціюється з клозапіном (SEDA-27, 56; SEDA-28, 66; SEDA-29, 66). Істотні міжіндивідуальні та міжрасові відмінності свідчать про те, що генетичні фактори можуть бути важливими. Наприклад, досліджено взаємозв'язок між генетичними варіантами адренорецептора β 3 та субодиницею G-білка β 3 та індукованою клозапіном зміною маси тіла (SEDA-29, 67). Зараз у довгостроковому подальшому дослідженні (14 місяців) 93 пацієнтів із шизофренією вивчали можливу залежність між індукованим клозапіном збільшенням маси тіла та генетичним поліморфізмом в адренорецепторі альфа-2А - 1291 C> G. (51 с). Генотип GG був пов'язаний із значно вищим середнім приростом маси тіла (8,4 кг), ніж генотип CC (2,8 кг).

Вплив клозапіну на концентрацію греліну в сироватці крові досліджували у 12 пацієнтів протягом 10 тижнів після початку лікування (52 c). На відміну від підвищених показників маси тіла та концентрації лептину в сироватці крові, не спостерігалося значних змін у концентраціях греліну в сироватці крові. Автори стверджували, що ці результати не підтверджують причинну причетність греліну до збільшення ваги, пов'язаного з клозапіном.

Була розглянута гіперліпідемія, пов’язана з антипсихотичними препаратами (SEDA-29, 64). Галоперидол та атипові антипсихотичні препарати зипразидон, рисперидон та арипіпразол будуть пов'язані з меншими ризиками гіперліпідемії, тоді як хлорпромазин, тіоридазин та атипові препарати кветиапін, оланзапін та клозапін будуть пов'язані з більш високим ризиком. Однак у пацієнта, який приймав клозапін, повідомлялося про серйозну гіперхолестеринемію та гіпертригліцеридемію, спричинену клозапіном (53 А) .

У 42-річного чоловіка з шизоафективним розладом спостерігалася нова гіперліпідемія під час прийому клозапіну (після невдалої терапії традиційними антипсихотичними препаратами). До прийому клозапіну загальний рівень холестерину становив 2,9–5,5 ммоль/л, і тригліцеридів не проводили. Незважаючи на лікування різними антигіперліпідемічними препаратами, загальна концентрація холестерину досягла 12 ммоль/л, а тригліцеридів - 54 ммоль/л. Його антипсихотичну медикаментозну терапію перевели на арипіпразол, а концентрація ліпідів різко поліпшилась до того ступеня, що антигіперліпідемічне лікування було скасовано. Коли йому знову дали клозапін, його концентрація ліпідів знову погіршилася.

Хвороба ВІЛ та СНІД

Стівен Дамер, доктор медицини, Бенджамін Кліглер, доктор медичних наук, з інтегративної медицини (четверте видання), 2018

Екстракт дріжджів червоного рису

Гіперліпідемія є поширеним побічним ефектом лікування ІП. Стандартизований екстракт китайських червоних рисових дріжджів може знизити рівень холестерину до 20% у деяких пацієнтів. Одне рандомізоване контрольоване дослідження показало значне зниження ліпідів із застосуванням цієї добавки, без значної токсичності. 60 Червоні рисові дріжджі спеціально не досліджувались при гіперліпідемії, пов’язаній з ІП. На сьогоднішній день не було зареєстровано значних побічних ефектів у пацієнтів, які застосовують цю добавку (див.

Дозування

Доза становить 1200 мг червоних рисових дріжджів перорально двічі на день. 61

Застереження

Оскільки ця добавка може містити статиноподібні сполуки, розумно контролювати функцію печінки так само, як і екстракт дріжджів червоного рису протягом довгого періоду.

Clerodendrum volubile: Феноли та застосування до здоров’я

4.5 Гіполіпідемічна активність

Гіперліпідемія - це медичний стан, який характеризується підвищеним рівнем холестерину в сироватці крові та/або холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), а також зміною інших параметрів ліпідів, таких як тригліцериди, ліпопротеїни дуже низької щільності (vLDL) та ліпопротеїни високої щільності ( ЛПВЩ) холестерин [94,95]. Він був визнаний головним фактором серцево-судинного ризику, який може спричинити серцево-судинні захворювання (ССЗ) та інші захворювання, пов’язані з атеросклерозом [96] .

Він розділений на два підкласи, первинний та вторинний гіперліпідемічний. Перший генетично пов’язаний, тоді як другий виникає внаслідок ускладнень, спричинених іншими захворюваннями [96]. Лікарські рослини та дієти використовувались для лікування та контролю вторинної гіперліпідемії; це пояснюється їх здатністю модулювати ліпідний профіль крові, особливо знижуючи рівень холестерину в крові та підвищуючи рівень ЛПВЩ [94] .

Повідомлялося про гіполіпідемічні властивості листя C. volubile. Akinpelu [21] повідомив про здатність екстракту етанолу листя знижувати рівень холестерину, ЛПНЩ, ЛПНЩ та тригліцеридів у плазмі крові, а також підвищувати рівень ЛПВЩ у гіперліпідемічних щурів, індукованих Полоксамером-407. Молехін та ін. [72] повідомляв про подібні ефекти при гепатотоксичності, спричиненій тетрахлоридом вуглецю. Erukainure та ін. [67,69] повідомили про здатність фракцій листя пом'якшувати підвищений рівень холестерину в сироватці крові, ЛПНЩ, ЛПНЩ та тригліцеридів, одночасно підвищуючи рівень ЛПВЩ у щурів діабету 2 типу. Це було пов’язано із виділеними фенолами, протокатехуєвою кислотою, біоханіном та 5,7,4′-триметоксикаемпферолом [67,69] .