Фармакологічні та терапевтичні ефекти Mentha Longifolia L. та його основної складової ментолу

Пейман Мікайлі

Кафедра фармації Університету медичних наук Урмії, Урмія, Іран

Сіна Мояверростамі

Кафедра фармації Університету медичних наук Урмії, Урмія, Іран

Мілад Молодізаргарі

Кафедра фармації Університету медичних наук Урмії, Урмія, Іран

Шахін Агаджаншакері

Кафедра фармації Університету медичних наук Урмії, Урмія, Іран

Анотація

Mentha longifolia (дика м’ята) - популярний народний засіб. Деякі частини цієї рослини використовувались у традиційній медицині Ірану та інших країн. Багато досліджень показали різні фармакологічні та терапевтичні ефекти рослини. Нашою метою підготовки даного дослідження було розглянути традиційне застосування M. longifolia разом з фармакологічними та терапевтичними ефектами всього його екстракту та основних сполук. Mentha longifolia - це рослина з широким спектром фармакологічних властивостей, таких як антимікробна, шлунково-кишкова та нервова системи. Пулегон - основна сполука рослини, відповідальна за більшість його фармакологічних ефектів, за якою слідують ментон, ізоментон, ментол, 1, 8-цинеол, борнеол та піперітенон. Більше того, рослина може залежно від дози чинити токсичну дію в різних системах організму. На основі огляду різних досліджень можна зробити висновок, що M. longifolia є потенційним природним джерелом для розробки нових препаратів. Однак необхідні подальші дослідження, щоб визначити точну якість та безпеку рослини, яку використовуватимуть клініцисти.

ВСТУП

Дика м'ята (Mentha longifolia L. родини Lamiaceae) широко росте в середземноморських регіонах, Європі, Австралії та Північній Африці. [1,2,3] Рослина - це багаторічна мінлива рослина з ароматом аромату м’яти перцевої. Має повзуче кореневище з прямими до повзучими стеблами у висоту 40-120 см. Листя довгасто-еліптичні до ланцетоподібних, тонко-густо-темнотозні, зверху зелені до сірувато-зелених, а знизу білі. Квітки довжиною 3-5 мм, бузкові, пурпурові або білі, утворюються щільними гронами на високих, розгалужених і звужуються колосках. M. longifolia використовується у фармацевтичній, тютюновій та харчовій промисловості, зокрема в косметології. Різні частини рослини, включаючи листя, квітку, стебло, кору та насіння, також широко використовуються в традиційній народній медицині як протимікробні, ветрогонні, стимулюючі, спазмолітичні засоби та для лікування різних захворювань, таких як головний біль та розлади травлення [Таблиця 1 ]. [4] У фармакологічних дослідженнях достатньо показань для різних біологічних ефектів M. longifolia [табл. 2] та хімічних сполук, що містяться в ефірній олії рослини.

Таблиця 1

Традиційне використання M. longifolia

Таблиця 2

Фармакологічна дія M. longifolia (L.)

Дослідження, проведені щодо хімічного складу рослини, показали, що основними хімічними сполуками, присутніми в ефірній олії M. longifolia, є монотерпени [Рисунок 1], особливо оксигеновані, такі як пулегон, ментон, ізоментон, ментол, 1,8-цинеол, борнеол та піперитононоксид. [5] Серед них ментол є найважливішим компонентом, відповідальним за більшість фармакологічних ефектів рослини. [6,7] Це воскоподібна, кристалічна речовина, прозорого або білого кольору, яка тверда при кімнатній температурі і плавиться при трохи високій температури. Мента також міститься в ефірних оліях інших представників сімейства м'ятних (Mentha spp.), Таких як м'ята перцева та кінська м'ята. Аналіз мас-спектрометрії газової хроматографії показав, що основними сполуками всередині ефірної олії M. longifolia є: ментол (19,4-32,5%), ментон (20,7-28,8%), пулегон (7,8-17,8%), 1,8-цинеол ( 5,6-10,8%), які відіграють важливу роль у різних впливах цієї рослини. [8] У цій статті розглядаються фармакологічні ефекти загального екстракту [Таблиця 2] та найбільш активного інгредієнта [Таблиця 3] M. longifolia (ментолу) та його застосування в традиційній народній медицині [Таблиця 1].

Будови деяких активних складових Mentha longifolia

Таблиця 3

Фармакологічна дія ментолу

АНТИМІКРОБАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

ВПЛИВ НА НЕРВНУ СИСТЕМУ

В ході дослідження було показано, що водний екстракт листя M. longifolia має антиноцицептивні та жарознижуючі властивості. Порівняно високі значення LD (50), отримані для перорального та внутрішньочеревного введення рослинного екстракту, підтвердили, що рослинний екстракт нетоксичний для мишей [41]. В іншому дослідженні метанольні екстракти M. longifolia були перевірені на їх можливу захисну дію проти індукованої пероксидом водню токсичності в клітинах PC12, антиоксидантної активності (2, 2'-азинобісом (3-етилбензотіазолін-6-сульфоновою кислотою) [ABTS ] та методи ксантину/ксантиноксидази) та нейрохімічні властивості (інгібування моноаміноксидази А (МАО-А), інгібування ацетилхолінестерази та спорідненість до рецепторів гамма-аміномасляної кислоти (А)). Ця рослина проявляла антиоксидантну та інгібуючу активність МАО-А [42]. Ефірна олія M. longifolia виявила сильніший депресивний ефект на центральну нервову систему (ЦНС) [43]. Вплив неочищеного етанолового екстракту M. longifolia, а також фракцій, багатих глікозидами апігеніну, глікозидами лютеоліну та фенольними кислотами, також досліджено на функцію ЦНС. Встановлено, що фенольні кислоти мають вагомі спазматичні, жовчогінні та моделюючі ефекти ЦНС [44].

ВПЛИВ НА СИСТЕМУ ШЛУНКОВО-кишкового тракту

ВІТРО ТОКСИКОЛОГІЧНА ОЦІНКА

Вплив ефірної олії з листя M. longifolia на декілька біохімічних показників щурів Wistar досліджували в одному дослідженні. Олія при 125, 250, 375 та 500 мкл/кг маси тіла знижується (P Harley RM, Brighton CA. Кількість хромосом у роду Mentha L. Bot J Linn Soc. 1977; 74: 71–96. [Google Scholar ]