Асоціація ожиріння та раку щитовидної залози в лікарні вищої медичної допомоги в Пакистані

Аднан Алі

1 Кафедра хірургії, Університетська лікарня Ага Хана, Карачі, ПАК

Юмна Мірза

1 Кафедра хірургії, Університетська лікарня Ага Хана, Карачі, ПАК

Уройдж Файзан

1 Кафедра хірургії, Університетська лікарня Ага Хана, Карачі, ПАК

Ніда Захід

1 Кафедра хірургії, Університетська лікарня Ага Хана, Карачі, ПАК

Мухаммед С Аван

1 Кафедра хірургії, Університетська лікарня Ага Хана, Карачі, ПАК

Анотація

Рак щитовидної залози (ТЩ) - одне з найпоширеніших ендокринних злоякісних утворень, яке швидко зростає у всьому світі. У Пакистані він частіше зустрічається серед жінок, ніж чоловіків, і рівень захворюваності становить 2,1%. Ожиріння та індекс надлишкової маси тіла (ІМТ) пов’язані з кількома видами раку, і вважається фактором ризику розвитку ТК. Ми прагнемо дослідити рівень захворюваності на ТК у нашій популяції та зрозуміти, що це кореляція із ожирінням.

Дослідження представляло собою ретроспективну серію випадків, проведену у 2000–2014 роках в Університетській лікарні Ага Хана (AKUH), Карачі, Пакистан, де було проаналізовано 156 пацієнтів, яким було діагностовано та проліковано ТК. Клінікопатологічні дані були зібрані з медичних карт цих пацієнтів, вимірювались вага та зріст, до операції, після операції та під час спостереження. ІМТ корелював зі змінними пацієнта для будь-яких значущих асоціацій.

Набір пацієнтів складався з 38,5% чоловіків та 61,5% жінок середнього віку 47,77 (SD ± 14,35). ІМТ був суттєво пов’язаний з віком, оскільки 72,8% учасників страждали ожирінням і віком> 45 років порівняно з 27,2% тих, хто мав менше 45 років і страждав ожирінням (р-значення 0,999).

Більшість пацієнтів із ТК серед пакистанського населення страждали ожирінням та жінками. Вік суттєво асоціювався з ризиком підвищення ІМТ. Більше того, відмінності в ІМТ до та після операції не можуть бути статистично доведеними.

Вступ

Рак щитовидної залози (ТЩ) є найпоширенішим ендокринним злоякісним захворюванням, і його частота різко зростає у всьому світі з останніх кількох десятиліть [1]. У Сполучених Штатах захворюваність зросла з 3,6 на 100 000 у 1973 р. До 8,7 на 100 000 у 2002 р. [2], і вона посіла 5-те місце серед найбільш поширених онкологічних захворювань у жінок із майже 3% діагнозом раку в 2010 р. (45 000 нових випадків). У Пакистані рівень захворюваності на ТК становить 2,1% серед усіх злоякісних новоутворень, і виявилось, що він більш поширений серед жінок із співвідношенням жінок та чоловіків 2,6: 1 [3]. Причина цього значного зростання захворюваності може бути пов'язана з недавніми вдосконалені методи скринінгу та раннє виявлення, а не справжній приріст захворюваності, але точна причина залишається суперечливою [4].

Рак щитовидної залози є злоякісним захворюванням, що виникає внаслідок аномального клітинного циклу фолікулярних або парафолікулярних клітин щитовидної залози, і він класифікується на диференційований ТК (ДТК) і недиференційований ТК. DTC становить приблизно 90% усіх злоякісних утворень щитовидної залози і складається з трьох різних гістологічних підтипів: папілярного (дві третини випадків), фолікулярного (10% -20%) та медулярного (5% -10%) [5]. Недиференційований ТК, тобто анапластичний тип становить менше 5% випадків усіх ТК. У Пакистані серед усіх варіантів ТК найбільш часто зустрічається папілярна карцинома (69%), за нею - фолікулярна карцинома (11,6%), медулярна карцинома (6,9%), анапластична карцинома (5,9%), неходжкинська лімфома (2,9%) та некласифікованих пухлин (0,9%) [3], і така частота зустрічальності порівнянна з міжнародними даними.

Статева нерівність у захворюваності на ТК свідчить про те, що можуть бути винні деякі гормональні та репродуктивні фактори. Нерегулярний менструальний цикл, викидні або аборти, багатоплідна вагітність або живонародження, хірургічна менопауза, яка включає гістеректомію та двосторонню оофоректомію та пригнічувачі лактації, були пов’язані з ризиком розвитку ТК серед жінок. Однак викидень або аборт, особливо при першій вагітності, є найбільш відомим фактором, що сприяє репродуктивному фактору. Встановлено, що найпоширенішим фактором ризику є попереднє вплив іонізуючих випромінювань, доброякісні захворювання щитовидної залози, які несуть ризик злоякісного розвитку, та дефіцит йоду [6]. Вузлова хвороба щитовидної залози є одним із добре встановлених незалежних факторів ризику розвитку ТК, і її частота зростає із збільшенням ваги (> 60 кг) та збільшенням віку, особливо у жінок [7].

Згідно з багатьма дослідженнями, екологічні та генетичні схильності відіграють важливу роль у розвитку ТК. Крім того, ожиріння є зростаючою проблемою здоров'я не лише в розвинених країнах, але й у всьому світі. Ожиріння точно визначається як індекс маси тіла (ІМТ), що перевищує 30 кг/м2, і він несе підвищений ризик для багатьох хронічних захворювань, таких як гіпертонія, діабет, серцеві захворювання, апное сну, опорно-руховий апарат та ракові захворювання на декількох ділянках органів. Встановлено, що близько 20% усіх випадків раку обумовлені надмірною масою тіла [8].

Надлишок ІМТ також пов'язаний з агресивністю пухлини, важким перебігом захворювання та вищим ризиком смерті, як показали дослідження, у яких пацієнти з ожирінням мають тенденцію до більш запущених стадій раку молочної залози [9], вищого ступеня раку передміхурової залози з вищий ризик рецидиву [10] та розмір пухлини з вищим загальним ризиком смертності від усіх видів раку разом узятих.

Подібно до інших видів раку, ожиріння помірно підвищує агресивність ТК, а також швидкість мікроскопічної позатиреоїдної інвазії та передових стадій TNM, більшість із яких спостерігається на стадіях III та IV [11]. Однак були й інші дослідження, які не показували зв'язку ТК із надлишковим ІМТ. В недавньому дослідженні, проведеному в Китаї, було виявлено, що поширеність вузликів щитовидної залози у обох статей із загальним коефіцієнтом виявлення 42,6% з 40,0% та 46,5% серед чоловіків та жінок відповідно, тоді як ТК повідомлялося у 0,3% загалом та 0,15% у чоловіків та 0,50% у жінок. Частота виявлення була безпосередньо пов'язана зі збільшенням віку, високим систолічним артеріальним тиском, меншою вагою та меншим зростом [12]. Подібним чином, в іншому дослідженні, проведеному в Сан-Франциско, також не повідомляється про зв'язок ТК із зростом, вагою та ІМТ [13].

Як результат, можна зрозуміти, що взаємозв'язок між ІМТ та ТК є суперечливим, оскільки деякі дослідження наводять позитивний зв'язок, особливо у жінок, а інші - ні. Таким чином, метою нашого дослідження було дослідити зв'язок ІМТ та ТК у пакистанській популяції з гіпотезою, що збільшення ІМТ може бути важливим фактором для злоякісних утворень щитовидної залози.

Матеріали та методи

Дослідження було виконано з поперечним перерізом, в якому в 2001–2014 рр. В університетській лікарні Ага-Хана (AKUH), Карачі, 221 пацієнт, якому був поставлений діагноз і згодом лікували ТК (або повна тиреоїдектомія, або часткова тиреоїдектомія). Пакистан було визначено, а потім додатково перевірено відповідно до критеріїв включення/виключення. Діагноз був поставлений на основі передопераційної цитології аспірації тонкої голки (FNAC) і підтверджений післяопераційною біопсією замороженого зрізу зразка. Вимагання етичного звільнення вимагалося від Комітету з етичного контролю АКУХ.

З пулу 221 пацієнта в дослідження було включено загалом 156 пацієнтів, виходячи з того, що вони надали інформовану згоду, мали повні клініко-патологічні дані та відомий статус спостереження. Подібним чином пацієнти були виключені, якщо їм не було чогось із перерахованого. Статус виживання визначався як живі чи мертві пацієнти при останньому контакті (через клініку або наступний візит). Для розрахунку ІМТ використовували наступну формулу:

ІМТ = маса тіла в кг/зріст в м 2 [14].

Індекс маси тіла або індекс Квіле - це міра відносного розміру тіла, і він визначається як маса тіла в кілограмах (кг), поділена на квадрат зросту в метрах (м 2) [14]. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) вважає ІМТ нормальним (18,5-25 кг/м 2), недостатньою вагою (2), надмірною вагою (> 25 кг/м 2), ожирінням (> 30 кг/м 2). У азіатів граничні значення надмірної ваги та ожиріння нижчі за критерії ВООЗ. Запропонована класифікація ваги за ІМТ у дорослих азіатів виявляється недостатньою (23) та ожирінням (> 25) [15].

Ми провели аналіз, використовуючи Статистичний пакет для соціальних наук (SPSS), версія 22.0 для Windows (SPSS Inc., Чикаго, Іллінойс, США). Описову статистику розраховували для категоріальних змінних, обчислюючи їх частоти, та оцінювали за допомогою тесту χ2. Розподіл кількісних змінних обчислювали за їхніми значеннями, а стандартні відхилення повідомляли після перевірки припущення про нормальність та оцінювали за допомогою незалежного t-критерію. Різниця до і після ІМТ кожної людини розглядалася за допомогою парного t-тесту, а різниця в ІМТ до, після та поточного ІМТ кожної людини оцінювалась шляхом повторного аналізу дисперсійного аналізу (ANOVA). Для оцінки попарної різниці застосовували тест парного порівняння Bonferroni. Для кожної категоріальної змінної було проведено перехресне табулювання для пошуку будь-якого нульового числа комірок або розріджених даних, і такі змінні групувались між собою за значущим чином.

Результати

Набір пацієнтів складався з 60 (38,5%) чоловіків та 96 (61,5%) жінок, що складає загалом 156 пацієнтів із середнім віком 47,77 (SD ± 14,35). З них більшість були старше 45 років (57,4%) та страждали ожирінням (51,9%) (Таблиця (Таблиця1 1).

Таблиця 1

ІМТ: індекс маси тіла.

Таблиця 2

Вік	ІМТ	Стать n (%)
Самець	Самка
45 років	Недостатня вага	1 (2,8)	1 (1,9)
	Нормальна вага	12 (33,3)	8 (15.10)
	Надмірна вага	1 (2,8)	7 (13,2)
	Ожиріння	22 (61,1)	37 (69,80)

Таблиця 3

р-значення, розраховане за допомогою тесту хі-квадрат і вважається значущим при 0,999) (таблиця (табл. 4). 4). Однак різниця у середньому ІМТ після та середньому поточному ІМТ була незначною (р = 0,054). Крім того, середньої різниці ІМТ не спостерігали між передопераційним (p = 0,59), післяопераційним (p = 0,28) та поточним ІМТ (p = 0,09) між двома статями.

Таблиця 4

ІМТ	Передопераційний ІМТ n (%)	Післяопераційний ІМТ n (%)	Поточний ІМТ n (%)
Недостатня вага	8 (5,13)	10 (6,4)	10 (6,4)
Нормальна вага	46 (29,5)	39 (25)	31 (19,9)
Надмірна вага	21 (13,5)	29 (18,6)	26 (16,7)
Ожиріння	81 (51,9)	78 (50)	89 (57,1)
Середній ІМТ ± SD	25,28 ± 4,51	25,23 ± 4,58	26,11 ± 5,05

Обговорення

Кілька досліджень показали зв'язок між збільшенням ІМТ та високою поширеністю ТК у різних частинах світу [16-17]. Співвідношення ожиріння та ризику раку було ретельно вивчено, оскільки ожиріння стає проблемою охорони здоров'я у всьому світі. Тенденції збільшення ожиріння також впливають на рівень захворюваності, смертності та захворюваності на більшість ракових захворювань. Наше дослідження відображає тенденцію до зростання ожиріння, оскільки більшість залучених пацієнтів мали 45 років і старше, а також страждали ожирінням з ІМТ> 25.

Кілька досліджень показали зв'язок надлишкового ІМТ із ризиком раку на декількох ділянках органів, включаючи товсту кишку, молочну залозу (у жінок у постменопаузі), ендометрій, стравохід та нирки [18]. За останні десятиліття рівень захворюваності на ТК різко зріс разом із значним зростанням рівня ожиріння [1]. Але це співвідношення є суперечливим, оскільки кілька досліджень свідчать про позитивний зв’язок ІМТ із ТК [11,19], тоді як багато досліджень не показали значущого зв’язку [20].

Це дослідження показало, що більшість чоловіків, які страждають на ТК, страждали ожирінням, віком до 45 років або старше. На відміну від цього, пацієнтки з ТК мали переважно нормальну вагу, якщо вони не досягли 45-річного віку, та надлишкову вагу, якщо їм було вище 45 років. Оскільки жінки у віці старше 45 років зазвичай переживають менопаузу, темою інтересу є асоціація менопаузи та ТК. Систематичний огляд та мета-аналіз, проведений у 2015 році, на основі даних 25 незалежних досліджень дійшов висновку, що загальні гормональні фактори, такі як пероральні контрацептиви та замісна гормональна терапія, не впливали на ризик розвитку ТК. Однак старший вік у менопаузі та паритет вважався факторами ризику розвитку ТК, причому більша тривалість грудного вигодовування забезпечувала захисний ефект [21].

Важливим спостереженням було те, що більш високий вік суттєво асоціювався із збільшенням ІМТ із значенням р 25 кг/м2), що підвищувала індивідуальну сприйнятливість до DTC. Однак цей посилений ризик був очевидним у жінок, але не у чоловіків [23]. Більше того, мета-аналіз 141 проспективних досліджень показав, що збільшення ІМТ на 5 кг/м2 було сильно пов’язане з ТК (відносний ризик = 1,14, 95% ДІ: 1,06–1,23) у обох статей [24]. В іншому дослідженні, яке включало перспективну когорту, було висловлено припущення, що ІМТ не асоціюється із захворюваністю на ТК.

Порівняння середнього ІМТ у нашої пацієнтки до операції, після операції та після подальшого спостереження показало, що суттєвої різниці в ІМТ пацієнта не було. При порівнянні середнього значення після операції та поточного ІМТ (на останньому спостереженні) було помічено прикордонну значущу асоціацію. Ця спроба порівняти ІМТ до та після операції була у світлі частого спостереження, що пацієнти з тиреоїдектомією зазвичай повідомляють про збільшення ваги, яке зберігається, незважаючи на зусилля щодо зниження ваги. Ретроспективний огляд діаграми 120 пацієнтів, проведений Jonklaas et al. підтвердив, що пацієнти, які перенесли тиреоїдектомію в попередньому році, мали приріст ваги у наступному році [25]. Однак, подібно до наших висновків, Weinreb et al. не виявили значущої різниці у збільшенні ваги порівняно з контрольною групою хворих на еутиреоїдні залози [26].

Існує кілька можливих механізмів, що пояснюють зв'язок ТК із ожирінням. До них належать інсулінорезистентність (ІР), фактор росту інсуліну-1 (IGF-1), адипоцитокіни, тиреотропний гормон (ТТГ) та естрогени [15]. ІР, можливо, відіграє важливу роль, оскільки він пов'язаний з іншими факторами ризику, включаючи IGF-1, адипоцитокіни та ТТГ, у справжньому взаємозв'язку з потенціалом розвитку та/або прогресування ТК [27]. Збільшення ІМТ також було пов’язано з вищими значеннями рівня ТТГ у сироватці крові, які, як показано, є незалежним фактором для ТК. DTC експресують рецептори ТТГ на своїх клітинних мембранах. Встановлено, що більш високі рівні ТТГ у сироватці крові пов'язані зі збільшенням проліферації клітин та, ймовірно, підвищеним ризиком мутацій та розвитку ТК [28], які, ймовірно, опосередковуються рецепторами ТТГ [29].

ТК зустрічається частіше у жінок порівняно з чоловіками [23]. Це підтвердило наше дослідження, в якому переважна більшість пацієнтів були жінками - 61,5%. Ця гендерна поширеність може бути обумовлена ендогенним статевим гормоном, тобто естрогеном. Жирова тканина відіграє роль у синтезі та перетворенні статевих стероїдів, і ця роль стає більш помітною після менопаузи, коли функція яєчників припиняється. Тому жінки з ожирінням у постменопаузі мають більш високий рівень естрогену в сироватці крові, ніж жінки із нормальною вагою. Рецептори естрогену (ER) експресуються на лініях клітин DTC і можуть мати модулюючий вплив на клітини TC [30]. Однак середній передопераційний та післяопераційний ІМТ, як досліджували в цій роботі, не мали суттєвих відмінностей між двома статями.

Розглянуто кілька обмежень нашого дослідження. Сюди входить використання лише випадків, а не засобів контролю, через що частота ТК у Пакистані не може бути оцінена. Крім того, через відсутність важливої інформації чи згоди ми не могли включити дані про всіх пацієнтів з ТК, які лікувались у нашій лікарні. Тривалість збору даних також була довгою, і в цей період часу відбулися певні зміни способу життя та дієти у суб'єктів, які в нашому дослідженні конкретно не обговорюється. Як зафіксовано Pellegriti та співавт. в огляді факторів ризику ТК зміни в дієті та способі життя не були вивчені особливо детально з точки зору ТК, а існуючі дослідження дали суперечливі результати [1].

Однак раніше такої інформації в Пакистані не було, і ми повідомляємо, що в єдиному центрі вищої медичної допомоги існують ці асоціації ІМТ та ТК, і наші висновки можна узагальнити до інших центрів вищої медичної допомоги Пакистану.

Висновки

Це дослідження виявило асоціації ТК та ІМТ у пацієнтів, які звертаються до центру вищої медичної допомоги в Пакистані. Більше того, пацієнти з ТК переважно мали ІМТ> 25 і були класифіковані як люди з ожирінням відповідно до стандартів ВООЗ для азіатських груп населення. Вік суттєво асоціювався з ризиком отримання більш високого ІМТ, і всі пацієнти (незалежно від статі) у віці старше 45 років страждали ожирінням у цьому дослідженні. Більше того, відмінності в ІМТ до та після операції не можуть бути статистично доведеними. Подальші молекулярні дослідження та дослідження контролю за випадками можуть пояснити взаємозв'язок ІМТ та ТК більш детально.

Примітки

Вміст, опублікований у Cureus, є результатом клінічного досвіду та/або досліджень незалежних осіб або організацій. Cureus не несе відповідальності за наукову точність або надійність даних або висновків, опублікованих тут. Весь вміст, опублікований у Cureus, призначений лише для навчальних, дослідницьких та довідкових цілей. Крім того, статті, опубліковані в Cureus, не слід вважати підходящою заміною поради кваліфікованого медичного працівника. Не ігноруйте та не уникайте професійних медичних порад через вміст, опублікований у Cureus.

Автори заявили, що не існує конкуруючих інтересів.

Етика людини

Згоду отримали всі учасники цього дослідження. Комітет з перегляду етики видав схвалення 4275-Sur-ERC-16. Це дослідження отримало відмову від етичного схвалення 2 серпня 2016 року Комітетом з етичного огляду університету Ага-Хана.

Етика тварин

Суб'єкти тварин: Усі автори підтвердили, що в цьому дослідженні не брали участь тварини або тканини.