6 віршів про кохання між сестрами

Немає нічого подібного до непорушного і любовного зв’язку між сестрами. Сестринство - це одне з найважливіших стосунків, яке можна мати у своєму житті. І це не завжди повинно визначатися кров’ю. Часто близькі друзі можуть взяти на себе роль сестри і надати нам мудрості, близькості та довіри, які ми пов'язуємо з братами та сестрами. Сестри допомагають формувати жінок, якими ми є сьогодні. Щоб відсвяткувати цей прекрасний зв’язок, ось шість віршів, які досліджують і охоплюють любов між сестрами.

від Ринок гоблінів та інші поеми Крістіна Росетті

Бо немає такого друга, як сестра

У тиху або штормову погоду;

Щоб підбадьорити одного на втомливому шляху,

Завести його, якщо хтось заблукає,

Підняти одну, якщо вона хитається вниз,

Зміцнювати, поки стоїть

“У мене в домі одна сестра”Емілі Дікінсон

У мене вдома одна сестра -

І одна жива огорожа.

Записано лише один,

Але обидва належать мені.

Один прийшов тим шляхом, що й я -

І одягла мою сукню минулого року -

Інший як птах своє гніздо,

Побудували наші серця серед.

Вона не співала так, як ми -

Це була інша мелодія -

Сама їй музика

Як Джміль червня.

Сьогодні далеке від дитинства -

Але вгору-вниз по пагорбах

Я міцніше тримав її руку -

Що скоротило всі милі -

І досі її гудіння

Роки серед,

Обманює Метелика;

Все ще в її Оку

Фіалки брешуть

Формували цього багато травня.

Я пролив росу -

Але взяв ранок, -

Я вибрав цю єдину зірку

З широких нічних номерів -

“ Ніч - моя сестра”Една Сент-Вінсент Міллей

Ніч - моя сестра, і яка глибока любов,

Як потонув у любові і бур’янисто вимився на берег,

Там, щоб бути перешкодою від перетягування та штовхання

На краю припливу я брешу - ці речі та багато іншого:

Чия рука одна між мною та піском,

Чий голос один, чий жалюгідний подих наблизився,

Не могли б розморозити ці ніздрі і розблокувати цю руку,

Вона могла б порадити вам, якщо ви хочете почути.

Однак невеликий шанс у такий чорний шторм,

Чоловік залишить свій дружній вогонь і притулиться

Заради утопленої жінки і поверніть її назад

Капати і розкидати снаряди на килим.

Ніхто, крім Нічної, зі сльозами на темному обличчі,

Годинники поруч зі мною у цьому вітряному місці.

Від сонце та її квіти від Рупі Каур

це не кров робить тебе моєю сестрою

це як ти розумієш моє серце

ніби ти його несеш

“Моїй сестрі”Вільяма Вордсворта

Це перший м’який день березня:

З кожною хвилиною солодший, ніж раніше,

Червоногруда співає з високої модрини

Це стоїть біля наших дверей.

У повітрі лунає благословення,

Що здається почуттям радості поступитися

До голих дерев, а до голих гір,

І трава в зеленому полі.

Моя сестра! (Це моє бажання)

Тепер, коли наша ранкова їжа закінчена,

Поспішайте, ваше ранкове завдання подасть у відставку;

Вийди і відчуй сонце.

Едвард піде з вами; —і помоліться,

Одягніть із швидкістю своє лісове плаття;

І не принесіть книги: на цей один день

Ми дамо неробству.

Жодні безрадісні форми не повинні регулювати

Календар нашого життя:

Ми сьогодні, друже, побачимось

Відкриття року.

Любов, тепер всезагальне народження,

Від серця до серця краде,

Від землі до людини, від людини до землі,

—Це година почуттів.

Один момент може дати нам більше

Чим роки тяжкої причини:

Наш розум буде пити за кожну пору

Дух сезону.

Деякі мовчазні закони, які будуть приймати наші серця,

Якому вони довго будуть підкорятися:

Ми на майбутній рік може взяти

Наш темперамент сьогодні.

І від благословенної сили, яка котиться

Про, внизу, вгорі,

Ми сформулюємо міру наших душ:

Вони будуть налаштовані на любов.

Тоді прийди, моя сестро! приходь я молюсь,

Швидко надіньте своє лісове плаття;

—І не принесіть жодної книги: на цей один день

Ми дамо неробству.

“ Моїй дорогій сестрі, місіс К.П. на її Брак " Кетрін Філіпс

Нам не сподобаються ті чоловіки, за які платять наші приноси

Хто коронує чашу, тоді думає, що вінчає день.

Ми не робимо ні гірлянд, ні вівтаря,

Які допомагають не радості, а поступливості.

Де веселість справедливо заземлена, ці дикі іграшки

Це лише клопіткий і порожній шум.

Але це будуть мої великі урочистості,

Побажання Орінди до блаженства Кассандри.

Нехай її Вміст буде таким же незмішаним та чистим

Як моя прихильність, і як переживаю;

І це сильне Щастя вона може ще знайти

Не завдяки своїй Фортуні, а своєму Розуму.

Нехай її Зміст та обов’язок будуть однаковими,

І нехай вона не знає горя, крім імені.

Нехай його та її Задоволення і Любов будуть такими

Залучайте і зростайте, про що ми можемо не знати

Хто найбільше прихильний чи найбільш мирний лютий;

Чиє кохання найсильніше, чи чиє Блаженство найбільше.

Нехай нічого випадкового не з’явиться

Але що з новими узами їхні Душі полюблять;

І нехай вони рахують години, коли вони минають,

Власною радістю, а не Сонцем чи склом:

Хоча кожен такий день, можливо, Священне доведе

До дружби, вдячності та найсуворішої любові.